Це питання виникло в ході інформаційного семінару в одному з медичних закладів Запоріжжя. Посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області роз’яснили, що Кодекс законів про працю України не передбачає можливості такого переведення через звичайний наказ, тому воно можливе лише через звільнення та нове прийняття на роботу.

В день звільнення потрібно видати працівникові копію наказу чи розпорядження про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми (стаття 116 Кодексу), здійснити всі необхідні виплати, включаючи компенсацію за невикористану відпустку, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається в працівника (стаття 47 Кодексу).

При прийомі на роботу за основним місцем роботи працівник матиме новий табельний номер, нову особову картку, новий відлік відпускного стажу тощо.

Відповідно до пункту першого статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:

1) вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;

2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;

3) вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;

4) вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.

Пункт 2 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупиняє дію статті 43 Кодексу законів про працю України, де йдеться про необхідність отримання попередньої згоди профспілки на звільнення працівників. Виняток – звільнення членів виборних профспілкових органів.

Враховуючи викладене, під час воєнного стану згода профспілки на масове скорочення працівників не потрібна, за винятком тих працівників, котрі обрані до профспілкового органу.

Сучасний ринок праці стрімко змінюється: частина професій зникає, натомість з’являються зовсім нові спеціальності та формати роботи, а роботодавці дедалі частіше шукають фахівців із гнучкими навичками та практичним досвідом. Для багатьох українців професійне навчання стає шансом почати новий етап кар’єри.

Державна служба зайнятості сьогодні пропонує десятки напрямів підготовки – від ІТ і дронів до технічних спеціальностей і соціальної сфери. Про актуальні програми та нові можливості розповідає Станіслав Павленко, заступник директора Державного центру зайнятості.

Навчальні програми, які організовує та пропонує Державна служба зайнятості

• професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, на підприємствах, в установах, організаціях;
• надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян, які не є зареєстрованими безробітним.

Навчання зареєстрованих безробітних здійснюється як у закладах освіти, так і в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (далі – ЦПТО ДСЗ).

Особи, які мають статус зареєстрованого безробітного, можуть пройти навчання коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Обов’язковою умовою проходження навчання в тому чи іншому навчальному закладі є наявність у нього ліцензії на надання такого виду послуг. Також  можливе індивідуальне навчання безробітного на робочому місці (на виробництві) чи стажування у роботодавця.

Службою зайнятості безробітному надається сертифікат на навчання, вартість якого не перевищує суми 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні – це 30 280 грн. Також слухачу компенсуються витрати на проживання та проїзд до навчального закладу на період навчання.

Щодо навчання в ЦПТО ДСЗ

У структурі служби зайнятості повноцінно працює 8 ЦПТО ДСЗ (Дніпропетровський, Одеський, Рівненський, Івано-Франківський, Львівський, Полтавський, Сумський та Харківський), навчання в яких здійснюється за 101 ліцензованою робітничою професією, а також за 530 освітніми програмами, які відповідають вимогам ринку праці.

Найпопулярніші професії, за якими нині навчаються:

• водій автотранспортних засобів;
• тракторист;
• електрик;
• екстрений медичний технік;
• оператор котельні;
• електрогазозварник;
• водій навантажувача.

В умовах воєнного стану технології та методи викладання постійно модернізуються. Розроблено багато нових освітніх програм в ІТ-напрямку. Для прикладу: «Основи розробки вебсайтів», «Створення об’єктів тривимірної графіки», «Тестування програмного забезпечення» тощо.

Користуються попитом програми «Оператор безпілотного літального засобу (дрону)», «Основи FPV. Від початку до майстерності» тощо.

Після успішного завершення навчання слухачам видається документ державного зразка про присвоєння відповідної кваліфікації. 

Результати показують, що після навчання в ЦПТО ДСЗ рівень працевлаштування сягає майже 90%. Це говорить про ефективність такої системи перепідготовки.

Упродовж січня-листопада 2025 року професійне навчання за сприяння служби зайнятості проходили 53 тис. безробітних громадян, з них в ЦПТО ДСЗ – 37 тисяч.

Отримання ваучера на навчання

Деякі категорії громадян, серед яких – люди віком 45+, ВПО, особи з інвалідністю та учасники бойових, дій мають право на отримання ваучера на навчання.

Ваучер – це документ, що дає змогу безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим Мінекономіки переліком зі 155 професій і спеціальностей. Це досить широкий спектр напрямів навчання – від інформаційних технологій до будівництва, від енергетики до медицини.

На підставі ваучера здійснюються:

• перепідготовка за робітничою професією;
• підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю;
• підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти);
• спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями.

Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні – це 30 280 грн).

Упродовж січня-листопада 2025 року ваучер отримали 25 тис. чол.

Найчастіше ваучер беруть для навчання за професіями:

• кухар;
• водій автотранспортних засобів;
• тракторист;
• соціальний робітник;

та спеціальностями:

• медсестринство;
• психологія;
• медицина;
• освіта.

Програма навчання для українок

У листопаді 2024 року з метою забезпечення ринку праці кваліфікованими робітничими кадрами уряд запустив новий проєкт, за яким українки можуть опанувати одну з 31 професії у сферах, які традиційно вважались чоловічими.

Згідно з умовами програми навчання жінок здійснюється на замовлення роботодавця. Служба зайнятості здійснює оплату навчання в розмірі, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на сьогодні – це 30 280 грн). У разі, якщо вартість навчання є вищою, то різницю може сплатити роботодавець або учасниця проєкту.

Найбільш популярні професії, які опановують жінки:

• верстатниця деревообробних верстатів;
• трактористка;
• операторка котельні;
• водійка навантажувача;
• слюсар-ремонтник;
• електромонтерка;
• верстатниця.

З метою запобігання молодіжному безробіттю Державною службою зайнятості проводиться робота з профорієнтації молоді з метою формування усвідомлених підходів до вибору майбутньої професії, планування професійної кар’єри та розвитку затребуваних на ринку праці навичок.

Для учнівської молоді проводяться різноманітні за масштабом та форматом профорієнтаційні заходи: професіографічні екскурсії, дні кар’єри, тренінги, індивідуальні консультації тощо.

Під час таких заходів учасників знайомлять з ситуацією на ринку праці, актуальними професіями та потребами роботодавців.

Міністерство економіки України у своєму свіжому листі надало роз’яснення щодо порядку використання щорічних відпусток державними службовцями у 2025 році. Головна увага приділена застосуванню статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Нагадаємо, що ця стаття зобов’язує працівників державних органів використати відпустки, на які вони набули право за останній відпрацьований рік, до кінця 2025 року. В іншому випадку передбачена виплата грошової компенсації (в межах фонду оплати праці).

Ключові тези з листа Мінекономіки від 02.12.2025 № 4701-05/83227-09.

1. Який рік вважається «останнім відпрацьованим»?

Міністерство уточнює, що відправною точкою для обчислення робочого року є дата укладення трудового договору. Таким чином, станом на кінець 2025 року останнім відпрацьованим робочим роком для держслужбовців буде робочий рік 2024-2025.

Саме дні відпустки за цей період підлягають обов’язковому використанню або компенсації до кінця поточного бюджетного року.

2. Правило «24 днів» залишається чинним

Це найважливіший нюанс для бухгалтерів. Мінекономіки наголошує: незважаючи на вимоги Закону про Держбюджет, норми профільного Закону «Про відпустки» продовжують діяти.

Зокрема, заміна відпустки грошовою компенсацією можлива лише після використання працівником 24 календарних днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Алгоритм дій на кінець 2025 року такий:

Якщо працівник використав 24 дні відпустки за рік 2024-2025 — за решту днів можна виплатити компенсацію (за наявності бюджетних асигнувань).

Якщо працівник не використав 24 дні — пріоритетом є надання днів відпочинку. Компенсація «всього залишку» без фактичного відпочинку суперечитиме законодавству про працю.

3. Додаткова відпустка за стаж держслужби

Щодо додаткових відпусток за вислугу років ситуація залежить від моменту виникнення права на таку відпустку:

Право набуто у 2024 році: якщо така відпустка не використана, вона підлягає компенсації відповідно до статті 30 Закону про Держбюджет-2025.

Право набуто у 2025 році: такі дні не підлягають примусовій компенсації чи обов’язковому використанню до кінця року згідно зі згаданою статтею 30.

4. Перехідні відпустки (грудень-січень)

Часто виникає питання: чи вважається відпустка використаною у 2025 році, якщо вона закінчується у січні 2026 року? Мінекономіки заспокоює: так, вважається.

Якщо відпустка розпочалася у грудні 2025 року, була оформлена та оплачена (виплачені відпускні) у поточному році, вимога закону вважається виконаною. Дата закінчення відпустки може припадати на 2026 рік.

Уряд оновив Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Змінами уточнено порядок повідомлення про втрату паперових військово-облікових документів

Постановою КМУ від 10.12.2025 р. № 1644 внесено зміни до Порядку організації та ведення військового обліку № 1487. Зокрема до додатка 2 – Правила військового обліку. Оновлені правила почнуть діяти з дати набрання чинності постановою № 1644. 

Що треба і не треба робити після оновлення додатка 2 до Порядку № 1487 – Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів? Далі про це розповідає Міщенко Катерина, factor.academy:

• знову ознайомлювати під підпис працівників із оновленими Правилами не треба;
• достатньо розмістити їх замість старих на видному місці у загальнодоступних приміщеннях;
• доводити Правила військового обліку у новій редакції під підпис слід лише до призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які приймаються на роботу з дати набрання чинності постановою № 1644 та пізніше
• знову ознайомлювати під підпис працівників із оновленими Правилами не потрібно;
• достатньо розмістити їх замість старих на видному місці у загальнодоступних приміщеннях;
• доводити Правила військового обліку у новій редакції під підпис слід лише до призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які приймаються на роботу з дати набрання чинності постановою № 1644 та пізніше

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запуск нового експериментального проєкту з автоматичного взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Це рішення зменшує бюрократію та спрощує процедуру для громадян і ТЦК: частина людей ставатиме на військовий облік без особистих звернень, черг і додаткових довідок.

На військовий облік автоматично ставитимуться:

• Чоловіки, які не стали на облік у 17 років — автоматично отримують статус призовника з моменту 18-річчя.
• Чоловіки віком 18–60 років, які перебувають за кордоном — під час отримання чи обміну паспортних документів у підрозділах Державної міграційної служби. Для цього не потрібно відвідувати ТЦК та СП або проходити ВЛК.

«Ми налагодили обмін даними між Міноборони, міграційною службою, демографічним реєстром та реєстром актів цивільного стану. Людині більше не потрібно бігати по кабінетах і стояти в чергах, щоб виконати свій обов’язок. Система зробить це автоматично, бо вже має всі необхідні дані», — прокоментувала Оксана Ферчук, заступниця Міністра оборони з питань цифрового розвитку.

Після того як працівник усуне порушення (він приведe військові документи у відповідність) протягом 45 днів, передбачених для бронювання:

• він продовжує бути «заброньованим» вже на загальних підставах відповідно до Закону та підзаконних актів — тобто законне бронювання від мобілізації зберігається і надалі. Це прямо зазначено у Законі: якщо порушення усунуто протягом строку бронювання, працівник підлягає бронюванню на загальних підставах.
• бронювання не скасовується автоматично за умов належного оформлення документів.
• це означає, що він і надалі вважається заброньованим від мобілізації як військовозобов’язаний працівник критичного підприємства (тобто не підлягає призову під час строку чинного бронювання).

Це закріплено у тексті Закону № 4630-IX у розділі I:

“У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку … такий працівник підлягає бронюванню на загальних підставах…”

Важливо: бронювання, яке надається через усунення порушень, не звільняє працівника від відповідальності за ті порушення, які він допустив раніше (зокрема порушення правил військового обліку).

У разі неусунення порушень такі працівники можуть бути звільнені роботодавцем.

Закон № 4630-IX прямо передбачає, що роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником, який протягом строку бронювання (до 45 днів) не усунув порушення щодо військового обліку. Тобто якщо він так і не привів документи у відповідність — його можуть звільнити за ініціативою роботодавця.

Це міститься в частині про внесення змін до статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

“… допускається звільнення військовозобов’язаного працівника … якщо він протягом строку бронювання … не привів свої військово-облікові документи у відповідність…”

Це не обов’язок для роботодавця, а право.

Закон дозволяє роботодавцю робити це, але не зобов’язує — тобто рішення про звільнення приймається роботодавцем у кожному конкретному випадку.

Отже:

Якщо працівник за 45 днів виправить документи — право на бронювання зберігається далі на звичайних умовах. Якщо не виправив — роботодавець має право звільнити такого працівника.

Хмельницький апеляційний суд визнав незаконним наказ Комунального підприємства «Спецкомунтранс» (м. Кам`янець-Подільський) про звільнення приймальниці замовлень, постановив поновити її на посаді та стягнув з підприємства на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу й судові витрати. Такі були вимоги її апеляційної скарги на рішення місцевого суду про відмову у позові.

До суду вона звернулася після свого звільнення, яке вважала незаконним. Пояснила, що на посаді приймальниці замовлень КП «Спецкомунтранс» працювала з березня 2023 року. У січні 2025 року наказом директора її попередили про зміну істотних умов праці: для працівників підприємства було введено обмеження щодо спільної роботи близьких родичів чи свояків, якщо вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. У додатку з переліком працівників були лише позивачка – приймальниця замовлень та її мати, яка працювала на підприємстві бухгалтером.

За її словами, у попередженні про зміну істотних умов праці підприємство запропонувало їй перейти на вакантну посаду прибиральниці територій кладовища. Вона відмовилася. Після цього її звільнили. У позові вона просила визнати наказ про звільнення недійсним, поновити на посаді приймальниці замовлень підприємства та стягнути на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у задоволенні позову відмовив. Його рішення позивачка оскаржила до апеляційного суду.

На думку апеляційного суду, вона довела незаконність свого звільнення. Суд звернув увагу, що припинення трудового договору у разі відмови працівника продовжувати роботу зі зміненими істотними умовами праці (за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

Колегія суддів вказала на помилковість висновку суду першої інстанції, що зміна істотних умов праці позивачки була обумовлена неможливістю виконання нею посадових обов’язків через підконтрольність своїй матері. Суд також зазначив, що роботодавець не вжив заходів для уникнення прямого підпорядкування між працівницями, зокрема не розглянув можливість зміни посадових обов’язків бухгалтера, враховуючи, що таких посад на підприємстві декілька.

Встановивши, що звільнення працівниці відбулося з порушенням трудового законодавства, апеляційний суд поновив її на роботі та стягнув з роботодавця на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України.

З повним текстом постанови у справі № 676/1094/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Хмельницький апеляційний суд