Згідно з законодавством, працівник, який працює за сумісництвом, не зобов’язаний брати відпустку одночасно за основним місцем роботи та за сумісництвом. Він має право оформлювати відпустку окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом у різний час. Це означає, що він може піти у відпустку лише за основним місцем роботи, продовжуючи працювати за сумісництвом, або навпаки — брати відпустку тільки на сумісній посаді, зазначає Міщенко Катерина, factor.academy

Зазначена практика була регламентована постановою КМУ від 03.04.1993 № 245, яка втратила чинність 25.11.2022 року, що раніше вимагала одночасного використання відпусток за всіма місцями роботи. Тепер ця вимога не є чинною.

Також важливою є норма, передбачена п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», яка дозволяє працівникам-сумісникам на перший рік роботи на підприємстві брати відпустку повної тривалості одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, якщо він працює менше ніж шість місяців на підприємстві.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 25 цього ж закону, роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати сумісникам на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Отже, працівник може вибрати, коли взяти відпустку за основним місцем роботи і за сумісництвом, та немає обов’язку брати їх одночасно.