Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Сумісники можуть працювати повний робочий час. Якщо штатний розпис передбачає 1,0 штатну одиницю, на підставі заяви працівника керівник, якщо згоден, наказом встановлює повний робочий день або більше.

Сумісник не зобов’язаний брати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою. Як і раніше, у перший рік роботи сумісник має право використати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою до того, як відпрацює шість місяців на підприємстві (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР). Також сумісник має право оформити відпустку без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основною посадою (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Сумісників, як і основних працівників, звільняють із підстав, визначених КЗпП України.

Законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом. Проте за будь-яких обставин одне місце роботи працівника має бути основним. Якщо у працівника відсутнє основне місце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумісництвом.