Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники які працюють за сумісництвом одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Сумісництво поділяють на зовнішнє та внутрішнє.

При зовнішньому сумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (не за основним місцем роботи).

При внутрішньому сумісництві робота виконується на тому самому підприємстві де працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. Облік робочого часу за сумісництвом ведеться окремо від обліку робочого часу за основною посадою.

Оскільки із сумісником як внутрішнім так і зовнішнім укладається окремий трудовий договір, варто пам’ятати про необхідність подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкової служби.

Запис про роботу за сумісництвом може вноситися до трудової книжки — за бажанням працівника.