Щодо оплати за сумісництвом 17 календарних днів тимчасової непрацездатності у разі нещасного випадку, що стався за основним місцем роботи

Відповідно до Закону України від 18 грудня 2024 року № 4158-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування” з 4 квітня 2025 року набрали чинності зміни, внесені до Закону України від 23.09.1999 № 1105 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, яким відновлено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом.
Змінами до статті 22 вищезазначеного Закону передбачено, що робота по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам, у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору, надається за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також внесено зміни щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності для осіб, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві. Допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується роботодавцем, в якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, в розмірі 100% середньої заробітної плати.
При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за кошти підприємства, установи, організації. У разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншими страхувальниками, у тому числі здійснення підприємницької чи іншої діяльності та одночасної праці на умовах трудового договору за місцями роботи іншим, ніж між місце роботи, на якому настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до розділу 4 “Загальнообов’язкове державне соціальне страхування зв’язку з тимчасовою втратою працездатності” Закону в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Зазначена норма застосовується до страхових випадків, які настали з 4 квітня 2025 року.