Вітаємо на сайті ОК. КАДРОВИК Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля. Якщо виникли будь-які труднощі — зателефонуйте за номером
Чи необхідно буде подавати повідомлення про прийняття на роботу за укладеними зі здобувачами освіти студентським трудовим договорам?

Так, частиною 5 розділу Х Закону України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 № 4574-IX та статтю 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) доповнено частинами шостою і сьомою такого змісту:
Норма закону
Студентський трудовий договір – це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.
Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.
Отже студентський трудовий договір, за визначенням, є особливим видом трудового договору, сторонами студентського трудового договору є:
- здобувач освіти як працівник, та підприємство / установа / організація як роботодавець;
- предметом цього договору є поєднання навчання на робочому місці з виконанням трудових обов’язків на умовах, визначених трудовим договором.
Частиною 3 ст.24 КЗпП закріплений обов’язок роботодавців повідомляти територіальний орган ДПС за місцем обліку про прийняття працівників на роботу. Інформація про укладення трудового договору має бути подана після оформлення наказу чи розпорядження про прийняття на роботу, але до моменту фактичного допуску працівника до роботи.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу провадиться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413.
Бронювання військовозобов'язаних: спростування некоректної інформації

У ЗМІ з'явилося повідомлення, що нібито «відстрочку працівників критично важливих підприємств можуть забрати миттєво й без попередження». Це некоректне трактування.
Що залишається без змін:
Базовий механізм бронювання для критично важливих підприємств не змінився. Відстрочка надається працівнику через підприємство зі статусом критично важливого. Якщо підприємство втрачає цей статус — бронювання його працівників припиняється. Ця норма діє з моменту запровадження системи бронювання.
Що змінилося:
Нововведення навпаки спрощують процедуру для критично важливих підприємств:
- Працівників підприємств ОПК тепер можна бронювати строком на 45 календарних днів
- Скасовано 72-годинний строк для перевірки списків працівників, поданих на бронювання
Це дозволяє компаніям не втрачати фахівців під час врегулювання формальних процедур та підтримувати безперервну роботу.
Підприємства, що відповідають критеріям, продовжують бронювати працівників у встановленому порядку.
Ознайомитися з критеріями визначення критичних підприємств можна за посиланням.
Що відбувається з відпусткою учасника бойових дій, якщо працівник захворів у період її використання

Законодавством про працю не передбачено перенесення або продовження додаткової відпустки учасникам бойових дій у разі тимчасової непрацездатності працівника.
Дні лікарняного, що припали на таку відпустку, не підлягають оплаті. Якщо працівник продовжує хворіти після завершення додаткової відпустки, лікарняний оплачується з дня, коли працівник мав приступити до роботи.
Де можна переглянути інформацію про зарахування до страхового стажу періоду проходження служби військовослужбовця

Доступ до своїх персональних даних, які наявні в Пенсійному фонді, особа може отримати дистанційно засобами вебпорталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) здійснивши авторизацію в особистому електронному кабінеті на вебпорталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), за токеном, за допомогою банківської картки (за ID.GOV.UA) чи використовуючи “Дія.Підпис”.
Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 21 серпня 2019 року (далі – Постанова № 770).
В пункті меню “Загальний страховий стаж” закладки “Страхові дані, наявні в РЗО” головної сторінки профілю користувача вебпорталу у розрахунку загального страхового стажу не відображаються періоди, за які відомості завантажені згідно Постанови № 770 (дані, передані Державною податковою службою України Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні та завантажені до Реєстру застрахованих осіб).
Однак зазначена інформація відображається:
- У довідці за формою “Витяг з РЗО” у розділі “Відомості про зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького та рядового складу за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року (відповідно до постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №770)”.
- У довідці за формою “Довідка ОК-5” наявна інформація про розмір зарахованих сум заробітної плати/грошового забезпечення за відповідні періоди.
Довідки за формами “Витяг з РЗО” та “Довідка ОК-5” можна сформувати на вебпорталі в особистому електронному кабінеті в розділі “Комунікації з ПФУ” / сервіс “Запит на отримання електронних документів”.
Чи можливе звільнення працівника під час лікарняного з ініціативи роботодавця?

Зазвичай роботодавець не може звільнити працівника з власної ініціативи під час його тимчасової непрацездатності, за винятком повної ліквідації підприємства або якщо працівник не з'являється на роботі понад чотири місяці поспіль, якщо мова не йде про відпустки по вагітності та пологах. В умовах воєнного стану, згідно із Законом № 2352-IX, таке звільнення можливе, але дату звільнення переносять на перший робочий день після завершення лікарняного.
Утім законодавство не забороняє працівнику звільнитися під час лікарняного за власним бажанням. Дата звільнення в такому разі – перша, яку працівник вказав у заяві, або дата після спливу двотижневого строку попередження.
Або звільнення за угодою сторін. Такий вид звільнення також можливий під час лікарняного, але дату фактичного звільнення переносять на перший робочий день після завершення непрацездатності.
Гледінг у трудовому колективі

Гледінг у трудовому колективі — це свідоме створення позитивної атмосфери, прояв турботи, підтримка колег словами та діями, що робить їх щасливішими та допомагає долати труднощі, і є протилежністю мобінгу, про який ми розповідали багато. А виправити ситуацію можна просто. Ось головні аспекти гледінгу на роботі:
- Позитивний настрій: Створення атмосфери комфорту та оптимізму.
- Підтримка та емпатія: Вислухати співробітника, запропонувати допомогу, бути поруч, коли комусь погано, замість того, щоб ігнорувати чи знецінювати його почуття.
- Проактивність: Шукати можливості зробити колег щасливішими, навіть у дрібницях (наприклад, запропонувати чай, поділитися позитивним досвідом).
- Згуртованість: Допомагає будувати міцні стосунки, засновані на довірі та взаємоповазі, протидіючи конфліктам.
- Протидія мобінгу: На відміну від мобінгу, який є психологічним терором з метою звільнення, гледінг зміцнює позиції працівника та колективу.
Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, працівник прийнятий з окупованої території в трудовій запис тільки про прийняття ми свій запис ще не робили, працівник звернувся до нас з заявою оцифрувати трудову книжку та відправити її в Пенсійний фонд України. Які наши дії в даній ситуації.
Якщо особа взяла дитину під опіку то до якого віку дитини така особа має право на додаткову відпустку на дітей?

Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96) визначено вік дітей тільки для такої категорії, як “одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років”. Вік дитини під опікою Законом № 504/96 не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства” та статтею 2 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років.
Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, — з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення їй 18 років, оскільки статтею 186-1 КЗпП гарантії, встановлені статтею 182-1 КЗпП, поширено також на піклувальників. Відповідне роз’яснення надане Мінекономіки у листі від 21.06.2023 р. № 4706-05/30060-09.
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток

Кінець року — час планувати відпочинок працівників. Роботодавці повинні затвердити графік відпусток на 2026 рік, нагадує yankiv.com
Графік відпусток на 2026 рік має бути затверджений до 5 січня, а якщо хтось іде у відпустку з 1 січня — до 17 грудня 2025 року. Документ обов’язковий для всіх роботодавців, включаючи ФОП із найманими працівниками. Форма довільна, але графік потрібно погодити з профспілкою та ознайомити працівників під підпис.
Щорічні відпустки та соціальна відпустка на дітей переходять у новий рік без обмежень. А от додаткова відпустка учасникам бойових дій, «чорнобильська» та навчальна відпустки «згорають» — їх потрібно використати до кінця 2025 року.
П’ять кроків до затвердження графіка
Крок перший — керівник видає наказ про початок підготовки графіка. У наказі визначають відповідальних осіб, строки збору інформації та дату подання готового документа.
Крок другий — узгодження періодів відпусток. Працівники обирають бажані дати та погоджують їх із безпосереднім керівником. При цьому враховують інтереси виробництва, особисті побажання працівників та можливості для відпочинку. Не забувайте: певні категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час.
Крок третій — безпосереднє складання графіка на основі зібраної інформації.
Крок четвертий — погодження та затвердження. Графік обов’язково погоджують із профспілкою. Якщо профспілки немає — з особою, уповноваженою трудовим колективом. Затвердити документ можна двома способами: накладанням грифа затвердження керівником або окремим наказом.
Крок п’ятий — ознайомлення працівників. Закон вимагає довести графік до відома всіх. Найкраще робити це письмово — через окремий лист-ознайомлення або передбачити графу для підписів у самому графіку.
Важливо: підпис працівника в графіку не замінює обов’язкового повідомлення про конкретну дату початку відпустки за два тижні.