Попри заклики роботодавців повертатися в офіси, популярність віддаленої роботи зростає. У відповідь компанії дедалі частіше використовують інвазивні технології моніторингу, які можуть викликати стрес, підривати довіру та знижувати продуктивність працівників. Дослідження показує, що ефект моніторингу залежить від його типу: спостережний моніторинг (відстеження без зворотного зв’язку) гальмує креативність і співпрацю, тоді як інтерактивний моніторинг (із залученням і діалогом) може сприяти довірі, відкритості та інноваціям. 

Катя Гончаренко, редакторка напрямку пошукача budni.robota.ua, розповідає про вплив кожного з них на поведінку працівників та ділимося рекомендаціями, які допоможуть керівникам ефективно структурувати практику моніторингу віддалених працівників.

Спостережний моніторинг

Спостережний моніторинг передбачає пасивний збір даних (часто за допомогою електронних технологій) без безпосередньої взаємодії з працівниками.

Наприклад, відстеження робочого часу, онлайн-активності або результатів роботи за допомогою програмного забезпечення чи інших електронних засобів моніторингу.

Хоча цей метод надає менеджерам багато інформації, він є нав’язливим і часто залишає у працівників відчуття, що їх пильно контролюють і недооцінюють, а це може перешкоджати інноваціям і творчості працівників. Дослідження показало, що віддалені працівники, які зазнали спостережного моніторингу, повідомили, що вони, як правило, не ділилися ідеями, не висловлювали занепокоєння і не пропонували покращення для компанії чи відділу. Ба більше, багато з них зазначили, що вони активно приховували ці ідеї, сприяючи створенню на робочому місці динаміки, яка стримує співпрацю та комунікацію.

Інтерактивний моніторинг

Інтерактивний моніторинг, навпаки, ґрунтується на прямій, активній взаємодії. Менеджери, які використовують цей підхід, надають пріоритет регулярним, змістовним зустрічам з віддаленими працівниками за допомогою телефонних дзвінків та відеоконференцій. Ці розмови дають можливість віддаленим співробітникам ділитися новинами, обговорювати проблеми та узгоджувати цілі. Наприклад, керівник може планувати щотижневі відеодзвінки з кожним підлеглим, щоб перевірити стан справ і отримати інформацію про прогрес.

Дослідження показало, що віддалені працівники, які відчувають на собі інтерактивний моніторинг, повідомили, що вони схильні висловлювати свої ідеї та пропозиції щодо вдосконалення організації. Зосереджуючись на діалозі, а не на даних, інтерактивний моніторинг сприяє зміцненню довіри та заохочує інновації.

Що зумовлює ці ефекти?

Моніторинг – це стрес для працівників. Він викликає низку реакцій, залежно від того, як інтерпретується стресовий фактор. Перешкоди, які часто називають «поганим стресом», надмірно обмежують працівників і спонукають їх відволікатися від роботи. І навпаки, виклики, які часто називають «хорошим стресом», сприяють особистісному зростанню та мотивують працівників вирішувати проблеми. Дослідження показало, що віддалені працівники сприймали спостережний моніторинг як перешкоду, що змушувало їх активно приховувати ідеї та пропозиції. На противагу цьому, інтерактивний моніторинг розглядався як виклик, мотивуючи працівників до участі та обміну ідеями щодо покращення роботи їхнього підрозділу.

Також виявилося, що довіра працівників до своїх керівників відіграє вирішальну роль.

Віддалені працівники, які проходили спостережний моніторинг, повідомили про низький рівень довіри до своїх керівників, що змушувало їх тримати свої думки при собі. І навпаки, працівники, які перебували під інтерактивним моніторингом, повідомили про високий рівень довіри до своїх керівників і відчували готовність ділитися новими ідеями.

Дослідження також виявило важливий нюанс: негативні наслідки спостережливого моніторингу посилюються на складних роботах. Так, віддалені працівники на складних посадах (розробка програмного забезпечення, дизайн продуктів, стратегічний консалтинг) – роботах, які вимагають творчого вирішення проблем та гнучкості, – втричі частіше, ніж ті, хто виконує менш складні завдання, сприймають спостережливий моніторинг як перешкоду, а отже, приховують свої ідеї та інсайти частіше, ніж їхні колеги на менш складних посадах. Оскільки складні ролі вимагають від працівників незалежного мислення та експериментів з нетрадиційними ідеями, постійне спостереження обмежує залученість працівників, додаючи їм зайвого стресу та підриваючи довіру.

Рекомендації для керівників

Керівникам слід переглянути свій підхід до моніторингу віддалених працівників. На основі дослідження пропонуємо три ключові рекомендації, які допоможуть керівникам ефективно структурувати практику моніторингу віддалених працівників:

Зробіть моніторинг вулицею з двостороннім рухом, використовуючи інтерактивні підходи

Перейдіть від покладання виключно на технології, які пасивно надають дані, до активної взаємодії з працівниками. Регулярні зустрічі (щоденні або щотижневі) дають можливість керівникам і членам команди спілкуватися. Використовуйте ці зустрічі для збору оновленої інформації, зворотного зв’язку, обговорення прогресу, узгодження цілей та розуміння перспектив співробітників.

Визнаючи переваги інтерактивного моніторингу, багато компаній впровадили його стратегії за допомогою віртуальних чатів і зустрічей one-to-one. Інші компанії запровадили віртуальні години «відкритих дверей», які дозволяють менеджерам визначати конкретний час, протягом якого працівники можуть зайти для коротких обговорень, що відображає доступність політики відкритих дверей. Блокування часу для таких неформальних зустрічей зменшує кількість непорозумінь і дозволяє підтримувати зв’язок зі своїми підлеглими без потреби в більш інвазивних методах моніторингу.

Пристосовуйте моніторинг до складності роботи

Визнайте, що для працівників, які виконують динамічні та складні ролі, спостережливий моніторинг може бути особливо шкідливим. Ці ролі вимагають активного діалогу, креативності та співпраці, яким перешкоджає пасивний нагляд. Для таких працівників інтерактивний моніторинг стає ще більш важливим, оскільки він сприяє довірі та відкритому спілкуванню, необхідним для інновацій та ефективного вирішення проблем.

Переконайтеся, що ваш підхід до моніторингу відповідає складності роботи, щоб підтримувати, а не пригнічувати потенціал працівників.

Поясніть «навіщо» моніторинг

Прозорість має вирішальне значення. Керівники повинні чітко пояснити мету моніторингу і те, яку користь він приносить як організації, так і працівникам. Відкрита комунікація сприяє зміцненню довіри та гарантує, що працівники відчуватимуть повагу, а не прискіпливу перевірку. Важливо підтримувати зв’язок зі своїми співробітниками, щоб вони розуміли, для чого і чому застосовуються практики спостережного моніторингу. Працівники з більшою ймовірністю приймуть моніторинг, коли зрозуміють, яку користь він принесе їм та організації.

Застереження

Хоча дослідження демонструє переваги інтерактивного моніторингу, не слід робити висновок, що спостережний моніторинг не має жодної цінності. Попередні дослідження вказують на те, що за певних умов цей тип моніторингу може, наприклад, підвищити продуктивність. Аргумент стосується не відмови від спостережного моніторингу, а того, яким видам моніторингу компаніям слід надавати пріоритет. Якщо ви прагнете сприяти інноваціям, комунікації та довірі між віддаленими працівниками, інтерактивний моніторинг повинен бути в пріоритеті.

Проте інтерактивний моніторинг теж має мінуси. Попередні дослідження показують, що надмірні та надто часті віртуальні зустрічі можуть призвести до втоми та роз’єднаності серед працівників. Керівники повинні збалансувати свій підхід, пристосовуючи частоту зустрічей до реальних потреб своєї команди та окремих працівників, гарантуючи, що інтерактивний моніторинг підтримує продуктивність, а не знижує її. Зрештою, ефективність віддаленого моніторингу (як спостережного, так і інтерактивного) залежить від продуманого впровадження, яке відповідає конкретним потребам роботи та працівників.

Висновок 

Моніторинг є потужним інструментом, але його ефективність залежить від того, як він здійснюється. У той час як спостережливий моніторинг може підірвати довіру і придушити комунікацію, інтерактивний моніторинг будує відносини, сприяє співпраці та заохочує віддалених співробітників висловлювати свою думку. У сучасному середовищі віддаленої роботи менеджери мають можливість переосмислити, як вони контролюють свої команди. Надаючи перевагу довірі та діалогу, а не пасивному спостереженню, вони можуть створити робоче місце, де працівники відчуватимуть, що мають право ділитися своїми найкращими ідеями.