Працівник  не може просто з власної ініціативи, попередивши роботодавця за 2 тижні розірвати строковий трудовий договір. Кодексом законів про працю (ст. 38) така можливість розірвання трудового договору передбачена, але у випадку, коли договір укладений на невизначений строк.

Строковий трудовий договір з працівником може бути припинений достроково за наявності  підстав, передбачених законодавством, а саме:

Перше.  На вимогу працівника.

Відповідно до ст.  39 КЗпП  Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.

Друге. У зв’язку з веденням бойових дій.

Статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Третє. За згодою сторін трудового договору.

Сторони трудового договору (працівник/ця і роботодавець) можуть дійти взаємної згоди про дострокове припинення дії укладеного трудового договору. Ініціатива щодо припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП)  може бути як працівник/ці так і роботодавця. Для звільнення за згодою сторін має бути досягнута згода обох сторін трудового договору.