Це питання інспектор відділу з питань праці західного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області роз’яснила під час зустрічі з працівникам ПСП «Урожай» Гайворонської громади.

Так, роботодавець може відрядити працівника з інвалідністю у відрядження, але з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо умов праці. Роботодавець зобов’язаний врахувати висновки МСЕК, зазначені у довідці, які визначають можливість виконання працівником професійних обов’язків в конкретних умовах

Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір ( стаття 139 КзпП). Таким чином, працівник зобов’язаний виконати розпорядження керівника про відрядження, якщо це передбачено трудовим договором. Відмова без поважних причин від відрядження є порушенням трудової дисципліни.

Законодавство про працю не містить прямих заборон чи обмежень щодо направлення працівника з інвалідністю у відрядження, а також не вимагає отримання окремої згоди працівника з інвалідністю на направлення у відрядження. Діяльність держави спрямована на створення рівних умов та можливостей для працівників з інвалідністю повноцінно виконувати свої трудові обов’язки на рівні з іншими працівниками, в тому числі, що пов’язані з відрядженнями.

Так, відрядження обов’язково оформлюється, якщо працівник тимчасово виконує службове завдання в іншому населеному пункті, і ця робота не є постійною або регулярною за посадою.

З середини липня 2025 року в Україні офіційно запущено механізм спільних перевірок ТЦК та Держпраці. Це означає: контроль військового обліку тепер може плавно перетікати у перевірку дотримання трудового законодавства та інших обов’язків роботодавця.

Що саме змінилося

•  Постановою  КМУ № 892 внесено зміни до Порядку організації і ведення військового обліку. 
•  До комісій, які перевіряють ведення військового обліку, можуть включати представників Держпраці.
•  Під час такої перевірки інспектори вже не обмежуються лише військовозобов’язаними — в поле зору можуть потрапити:

 • неоформлені працівники

 • підміна трудових відносин договорами ЦПХ

 • оплата праці та ЄСВ

 • дотримання гарантій мобілізованим

 • документообіг та охорона праці

Тож, якщо раніше роботодавець сподівався, що «це на перевірці ТЦК не спитають» — тепер це офіційно не працює.

Які ризики

•  Адмінштрафи за порушення військового обліку.
•  Штрафи Держпраці за неоформлених або неправильно оформлених працівників.
•  Ризик повторних перевірок.

Уявімо: комісія прийшла по військовий облік, а виявила «тіньових» працівників — і це вже повноцінна кадрова перевірка.

Що варто зробити вже зараз

1. Перевірити військовий облік

•  списки військовозобов’язаних
•  повідомлення до ТЦК
•  актуальність військово-облікових документів у працівників

2. Привести до ладу кадрову документацію

• трудові договори
• табелі обліку часу
• штатний розпис
• накази

3. Усунути ризики підміни трудових відносин

•  Перегляньте договори ЦПХ та оформлені трудові договори: чи є ризик, що Держпраці кваліфікує їх як приховані трудові відносини?
•  ЦПХ ≠ трудові функції
•  працівник ≠ «самозайнятий тільки на папері»

4. Перевірити гарантії та виплати мобілізованим

5. Підготуйтеся до «побічних» запитань: охорона праці, документи про працю тощо можуть з’явитись неочікувано.

Висновок

Не чекайте, поки прийдуть із перевіркою. Краще — бути готовим. У ситуації, коли Держпраці і ТЦК «йдуть в одному човні», роботодавцю навіть згодом аргумент «я не думав, що це їхня компетенція» вже не працює.

Планові перевірки Держпраці формально у планах з’являються, але поки на них діє мораторій. З 1 жовтня 2025 року інспектори Держпраці отримали підставу виходити на перевірки за скаргами на мобінг, нагадує Дебет-Кредит

28.10.202542

21 жовтня в Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл на тему «Охорона праці в умовах воєнного стану». Учасники обговорили, як війна змінила вимоги до безпечних умов праці, які гарантії залишаються за працівниками та яку відповідальність несуть роботодавці за порушення законодавства у цій сфері.

Планові перевірки Держпраці формально у планах з’являються, але діє мораторій; інспектори мають повноваження складати плани й розсилати повідомлення, однак самі планові заходи не проводяться. Позапланові – можливі (зокрема при нещасному випадку, зверненні тощо). З 1 жовтня 2025 року інспектори Держпраці отримали підставу виходити на перевірки за скаргами на мобінг.

Вирішуючи питання про допуск інспекторів, роботодавець може перевірити:

• службове посвідчення, дійсність на сайті;
• кого, що і на підставі чого перевіряють; чи не перевищено строки;
• чи справді прийшли до вашого підприємства.

За наявності порушень у документах – посадових осіб можна не допускати до перевірки.

Г.Лисенко застерегла: якщо документи перевірили й допустили інспекторів, суди часто трактують це як згоду з підставами та предметом перевірки – потім складніше оскаржувати штрафи через вади направлення.

Під час перевірки роботодавець має право:

• фіксувати дії інспекторів на відео (це доказ у суді);
• бути поінформованим про права й обов’язки;
• залучити адвоката;
• бути присутнім, залучати третіх осіб;
• отримати й уважно опрацювати акт перевірки, внести зауваження у відведені графи;
• оскаржувати неправомірні дії інспекторів, надмірні «вимоги» про документи поза предметом перевірки (скарга керівнику інспектора з вимогою конкретизувати перелік);
• оскаржувати припис (на практиці це призводить до зупинення його дії) і далі – постанову про штраф.

Окремий акцент – на предметі перевірки: інспектор не має права виходити за його межі. Якщо підстава – нещасний випадок конкретного працівника, вимагати масиви кадрових документів, перевіряти військовий облік чи оцінювати цивільно-правові договори «про всяк випадок» – неправомірно.

Вихід за межі

Огляд судової практики у справах про оскарження результатів позапланових перевірок Держпраці – насамперед через вихід за межі предмета інспекційного відвідування – представила адвокатка Анастасія Якімова.

Перший приклад – постанова суду касаційної інстанції 2024 року. У справі оскаржувалася перевірка, проведена на підставі п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (постанова Кабміну від 21.08.2019 № 823), що визначає підстави для здійснення інспекційних відвідувань. Суд зазначив, що цей пункт не містить вичерпного переліку джерел інформації, адже відомості можуть надходити з будь-яких відкритих джерел, доступ до яких не обмежений законом. Водночас джерело інформації, на яке послалася Держпраці, не було конкретизовано, що дало підстави визнати акт перевірки незаконним і скасувати його.

Друга справа – постанова КАС ВС від 17.03.2021. Підставою для перевірки стало звернення працівниці про невиплату компенсації за невикористану відпустку. Однак інспектори перевірили підприємство повністю – усі трудові договори та кадрову документацію. Верховний Суд наголосив, що контролюючий орган вийшов за межі предмета перевірки: він мав дослідити лише питання, зазначені у зверненні. Перевірка інших аспектів трудових відносин не була правомірною, а результати перевірки суд визнав незаконними.

Подібну позицію підтвердив Третій апеляційний адмінсуд у постанові від 27.02.2025. Працівник скаржився на недоотримання зарплати та незаконне звільнення, проте інспектори перевіряли неоформлені трудові відносини щодо інших осіб. Суд встановив: підставою була скарга одного працівника, тож вихід за її межі є порушенням процедури. Акт перевірки скасовано.

У всіх розглянутих справах суди підкреслили: дотримання процедурних вимог – ключова умова законності перевірки, а будь-яке перевищення визначеного предмета тягне скасування її результатів.

Згідно з частиною третьою статті 29 Кодексу законів про працю України ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов'язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до втома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Частинами другою - четвертою статті 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон) визначено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Кожна із сторін трудового договору зобов'язана постійно (у тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, зокрема адреси місцезнаходження (місця проживання), адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону тощо. Виконання цього обов'язку забезпечується:

• роботодавцем - шляхом внесення відповідних змін до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
• роботодавцем - фізичною особою, яка не є підприємцем, - шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
• працівником - шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу електронної пошти роботодавця, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності у працівника можливості надіслати інформацію засобами поштового зв'язку та/або технічними засобами електронних комунікацій роботодавець може бути повідомлений з використанням засобів телефонного зв'язку шляхом надсилання текстового повідомлення на офіційний номер телефону роботодавця.

У разі якщо одна із сторін трудового договору не виконує вимогу, передбачену частиною третьою статті 7 Закону, здійснення іншою стороною трудового договору комунікації за останніми відомими їй адресою місцезнаходження (місця проживання), адресою електронної пошти або номером телефону вважається належним виконанням такою стороною вимоги щодо повідомлення іншої сторони трудового договору.

У разі відсутності поштового зв'язку та/або технічних засобів електронних комунікацій за останніми відомими контактними даними визначена законодавством вимога щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов'язків та/або про припинення/розірвання трудового договору не застосовується.

Лист Держпраці від 23.10.2025 №1754/2.3/2.1-ЗВ-25а

Обов’язок батьків — піклуватися про своїх дітей, а держави –  забезпечувати доступність та безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних закладах освіти.

Право здобувати освіту без внесення плати за надання освітніх послуг закріплено у ст. 53 Конституції. Крім того, категорична заборона збору коштів учасниками освітнього процесу регламентується положеннями Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

Зважаючи на вищезазначене, вимоги адміністрації до батьків учнів збирати кошти на ремонт школи, класу, закупівлю підручників, миючі засоби тощо є безпідставними та незаконними.

Порушення вимог законодавства в сфері забезпечення освіти передбачає кримінальну, адміністративну, цивільно-правову або дисциплінарну відповідальності. 

Вимагання коштів, а також надання неправомірної вигоди є незаконним, містить ознаки корупції та кримінально караних дій.

Куди звертатися у разі поборів у школі?

▪️Написати заяву на ім’я директора школи в двох примірниках про примусове збирання коштів. Один примірник лишається в канцелярії школи. Проконтролювати, щоб на Вашому примірнику заяви стояла відмітка із вхідним номером. Протягом 30 днів Ви повинні отримати письму відповідь;
▪️Якщо адміністрацією школи не здійснено жодних дій, варто звернутися в управління або департамент освіти;
▪️Якщо управління або департамент освіти не надали відповіді, требу звертатися до поліції із заявою про вимагання.

Які оплати у школах є законними?

▪️Законно здійснити грошову оплату в закладі освіти можливо за платні послуги, які надані за згодою батьків та здійснюються на підставі угоди між закладом освіти та батьками. Перелік платних послуг на сьогодні визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796.
▪️Також до незаборонених джерел фінансування належать благодійні внески. Батьки можуть робити такі внески на спеціальний розрахунковий рахунок закладу виключно на добровільних засадах. 
▪️Ніхто не має права примушувати батьків здавати будь-які кошти. При здійсненні благодійних внесків треба вказувати призначення платежу та перевіряти фінансову звітність закладу щодо цільового використання таких внесків.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Таке запитання надійшло на сервіс «Інтерактивний інспектор». Посадовець управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області роз’яснила, що відповідно до статті 18^-1 Закону України «Про відпустки» та статті 182 Кодексу законів про працю України працівникам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

У разі усиновлення дитини (дітей) подружжям, зазначена відпустка надається одному з подружжя на їх розсуд.

Така відпустка надається за умови, що заява про її надання надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

Фахівець звернула увагу, що важливим фактом для надання відпустки у зв’язку з усиновленням є факт усиновлення дитини саме з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Статус цієї категорії дітей визначений Законом України «Про охорону дитинства».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина-сирота — це дитина, в якої померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування, – це діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

Посадовець Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тетяна Томіленко в ефірі телеканалу «Антена» роз’яснила важливі аспекти трудових гарантій для дружин або чоловіків військовослужбовців, зокрема їхнє право на отримання щорічної відпустки у зручний для них час.

Фахівець підкреслила, що згідно із законодавством, роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку поза графіком відпусток, за умови подання працівником відповідної заяви та документів, що підтверджують статус чоловіка/дружини військовослужбовця.

Тетяна Томіленко відзначила, що така вимога є однією з гарантій соціального захисту родин військових, яка дозволяє їм планувати час для спільного відпочинку чи вирішення сімейних питань.

Якщо у вас на підприємстві працюють особи, що постраждали від Чорнобильської катастрофи (в т. ч. колишні ліквідатори) 1-2 категорії, вони мають право на щорічну додаткову відпустку. Графік таких відпусток на 2026 рік треба затвердити до 31 жовтня включно. нагадує Дебет-Кредит

Типової форми цього документу немає, але правила наступні. 

Якщо у вас працюють «чорнобильці» 1-2 категорії, то треба скласти два графіки – окремо щодо додаткових відпусток для «чорнобильців» і окремо загальний по підприємству щодо щорічних відпусток на наступний рік. 

Ці графіки складаються окремо, тому що ПФУ не потрібна інформація про всі відпустки, які ви надаватимете працівникам у наступному році – в графіку про відпустки «чорнобильців» має бути тільки інформація про ті відпустки, по яким потім ви отримаєте компенсацію від ПФУ. 

До того ж, загальний графік відпусток на наступний рік ви можете затвердити і пізніше, у грудні або навіть у січні. Про це ми поговоримо в окремій статті. 

А зараз вам потрібен графік саме про «чорнобильські» відпустки. 

В ньому потрібно вказати: 

• прізвище, ім’я та по батькові працівника;
• його посаду;
• кількість календарних днів «чорнобильської» відпустки;
• місяць (або період) запланованого надання такої відпустки.

І так щодо кожного працівника, якому в наступному році надаватиметься така додаткова відпустка – скільки таких працівників, стільки і рядків буде в цьому графіку. І кожен такий рядок слід засвідчити підписом працівника. 

Дехто додає в такому графіку категорію «чорнобильця», дані про документи, які підтверджують цю категорію (ми їх навели вище). На нашу думку, цього можна не робити, адже разом із графіком до ПФУ подаються списки «чорнобильців», де вся ця інформація є. Втім, оскільки типової форми графіку, який треба подати до ПФУ, немає, то можна проконсультуватися із органом ПФУ за місцем обліку підприємства і дізнатися їх думку з цього приводу. 

Графік треба затвердити керівником підприємства. 

Це вам замінить у майбутньому заяву працівника про надання такої відпустки – якщо вона надаватиметься за графіком, то заяву писати буде не потрібно, просто за два тижні до початку відпустки складатиметься наказ про її надання. 

Якщо ж з якихось причин працівник заявою попросить змінити місяць (період) надання відпустки, то до графіку треба буде внести зміни і про це треба буде повідомити ПФУ (надавши новий графік із супровідним листом, де пояснюється причина змін) протягом 20 днів наступного місяця.