Микола (ім’я змінене) пропрацював на підприємстві 4 роки. За цей період він щороку користувався правом на додаткову відпустку для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. В листопаді Микола вирішив звільнитися і в заяві на звільнення вказав про виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а це — 76 календарних днів (за підрахунками відділу кадрів підприємства).

Керівник підприємства повідомив Миколі, що при нарахуванні грошової компенсації з нього вирахують надані дні додаткової відпустки для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто 56 календарних днів. Тобто компенсація буде виплачена тільки за 20 календарних днів. І тоді чоловік звернувся до управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області

Інспектор праці провела роз’яснювальну роботу з керівництвом підприємства, пояснивши, що додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів установлена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця відпустка належить до пільг, і на неї не поширюються норми Закону України «Про відпустки». Вона не може бути перенесена на інший календарний рік, не ділиться на частини, не продовжується на період святкових і неробочих днів, не переноситься на інший період, не продовжується в разі тимчасової непрацездатності працівника, не може бути замінена грошовою компенсацією та не компенсується у разі звільнення. А ось за невикористані дні щорічної відпустки працівникові, який звільняється, має бути виплачена грошова компенсація.

Після проведених Микола отримав належну компенсацію за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки.