Стаття 7 Закону України «Про колективні договори та угоди» визначає взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, та надано перелік питань, які необхідно включити до колдоговору, а саме:

• зміни в організації виробництва й праці;
• забезпечення продуктивної зайнятості;
• нормування й оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);
• умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
• встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
• участь трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
• режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
• умови та охорона праці;
• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку працівників;
• гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
• забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав;
• заборона дискримінації.

Законом встановлено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Деякі відомості колдоговору доцільно оформляти додатками до нього, наприклад:

• положення про виплату винагород;
• положення про доплати й надбавки;
• положення про відрядження;
• положення про преміювання;
• план заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям;
• трудові соціально побутові пільги;
• встановлення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;
• встановлення тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці;
• встановлення інших видів відпусток;
• обмеження на роботу за сумісництвом.

Питання, що регулюються колективним договором, кожен роботодавець вирішує самостійно і включає їх до колективного договору.