У транспортному бізнесі витрати на персонал складають вагому частину бюджету. Тому частина перевізників намагається оптимізувати їх за допомогою «спрощених схем». Найпопулярніша з них — замість трудового договору підписати з водієм цивільно-правовий договір (ЦПХ), пояснює Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

На перший погляд, це виглядає привабливо: менше податкове навантаження, відсутність обов’язку нараховувати лікарняні чи оплачувані відпустки. Але на практиці таке рішення створює серйозні юридичні ризики, які можуть коштувати бізнесу в рази більше, ніж офіційне оформлення працівника.

Водій = персонал, а не підрядник

Закон України «Про автомобільний транспорт» (ст. 16) прямо визначає: водій, що виконує перевезення, є персоналом автомобільного транспорту. А відносини з персоналом регулюються трудовим законодавством, тобто Кодексом законів про працю (КЗпП).

Це означає, що водія не можна розглядати як незалежного виконавця послуг. Роботодавець зобов’язаний:

• організовувати робочий час і відпочинок водія (не більше 40 годин на тиждень);
• забезпечувати регулярні медичні огляди;
• створювати умови праці та дотримуватися вимог охорони праці;
• підтверджувати кваліфікацію (наприклад, з 20 серпня 2025 року — обов’язкова картка професійної компетентності водія для міжнародних перевезень).

Усі ці обов’язки неможливо виконати через договір ЦПХ, адже його суть — разове виконання роботи з конкретним результатом. Натомість діяльність водія має системний, контрольований характер і напряму пов’язана з основною діяльністю перевізника.

Як інспектори відрізняють ЦПХ від трудових відносин

Держпраці при перевірках аналізують фактичні обставини. Якщо є хоча б кілька ознак трудових відносин — договір ЦПХ вважається підміною.

Основні маркери:

• підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• робота на техніці та з матеріалами роботодавця;
• встановлений графік роботи;
• виконання постійної функції (водій як штатна посада, а не разова послуга);
• систематичні виплати двічі на місяць, а не одноразовий розрахунок за актом;
• тривалі, безперервні відносини;
• надання відпусток, лікарняних тощо.

Наявність трьох і більше таких критеріїв — достатня підстава для визнання відносин трудовими.

Які наслідки для перевізника

Оформлення водія за ЦПХ фактично прирівнюється до роботи «в тіні». Наслідки можуть настати одразу з трьох напрямів:

Штраф Держпраці:

• для єдинників І–ІІІ груп перше порушення завершується попередженням;
• для компаній на загальній системі — штраф у 10 мінімальних зарплат (станом на 2025 рік — 80 тис. грн);
• повторне порушення — 30 МЗП (240 тис. грн).

Перевірка ДПС:

• донарахування ЄСВ, ПДФО і військового збору за весь період роботи водія;
• штрафи і пеня;
• адмінштраф на керівника — від 8 500 грн.

Подвійний удар: податкова передає інформацію до Держпраці, яка без додаткової перевірки накладає свій штраф. Один візит ДПС може автоматично запустити всю «ланцюгову реакцію».

Приклад розрахунку ризиків

Уявімо, що водій рік працював за ЦПХ з виплатою 20 000 грн щомісяця:

ЄСВ (22%) — 52 800 грн;

ПДФО (18%) — 43 200 грн;

військовий збір (5%) — 12 000 грн;

штраф Держпраці — 80 000 грн;

адмінштраф на керівника — від 8 500 грн.

Разом: майже 197 тис. грн мінімальних втрат без урахування пені та додаткових санкцій.

Висновок

Договір ЦПХ із водієм — це не оптимізація, а пряма юридична пастка. Такий підхід може створити потрійний фінансовий удар: штрафи, донарахування податків і адмінвідповідальність.

Єдиний законний та безпечний варіант для перевізника — оформлювати водіїв за трудовим договором. Це не лише захищає бізнес від контролюючих органів, а й формує репутацію відповідального роботодавця.

31 жовтня 2025 року Президент підписав Закон від 09.10.2025 № 4630-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану" (раніше — законопроєкт №13335), інформує Дебет-Кредит

У ст. 25 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" уточнюється, що бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, які в установленому КМУ порядку визначено критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу, у яких:

• відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ,
• чи/та він не перебуває на військовому обліку,
• чи/та не уточнив персональні дані зазначені у пункті 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3633-IX,
• чи/та перебуває в розшуку (крім випадків порушення статті 336 та статті 337 ККУ).

Тривалість такого бронювання не має перевищувати 45 календарних днів з дня укладання трудового договору з таким працівником та надається не більше одного разу за один календарний рік. 

Крім того, внесено зміни до Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з метою розширення особливостей укладення та розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підприємствах сфери оборонно-промислового комплексу.

Уточнюється, що при укладенні трудового договору строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили такі підприємства мають право укладати трудовий договір з працівником, у якого відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ чи/та він не стоїть на обліку у районних (міських) ТЦК, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів, на час проходження строку випробування при прийнятті на роботу. Це не буде порушенням посадовими особами підприємств, установ та організацій законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо військовозобов'язаний працівник протягом строку випробування при прийнятті на роботу на підприємства, установи і організації у сфері оборонно-промислового комплексу не привів свої військово-облікові документи у відповідність до вимог чинного законодавства.

Цей Закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу I цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

Його було опубліковано в "Голосі України" від 03.11.2025. Закон набере чинності з 4 грудня 2025 року.

Про це запитала працівниця закладу торгівлі, де проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони послалися на статтю 8 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якої, в період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди вагітні жінки й жінки, які мають дитину віком до одного року, та особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Крім того, інспектори звернули увагу на недопущення мобінгу й дискримінації працівників із інвалідністю та ВІЛ/СНІД, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах і необхідність психосоціальної підтримки на робочих місцях.

Українці, що рятуються від війни за кордоном, мають можливість продовжувати набувати страховий стаж для майбутньої пенсії. Це важливо насамперед для людей, яким залишилося небагато часу до виходу на пенсію або які перебувають у країнах без угоди про соціальне забезпечення з Україною.

Добровільно сплачувати внески до Пенсійного фонду України, незалежно від місця свого перебування, може будь-який українець, який відповідає двом умовам:

• дані про нього наявні в реєстрі застрахованих осіб;
• він не є пенсіонером.

При цьому сплачувати добровільний пенсійний внесок можна як за себе, так і за іншу особу, яка відповідає зазначеним умовам (наприклад, діти – за батьків, дружина – за чоловіка тощо). 

Коли та скільки потрібно сплачувати?

Людина сама визначає, з якою періодичністю і в якому розмірі робити внески. Це залежить від її фінансових можливостей.

Щоб до страхового стажу було враховано один місяць, сума внеску має бути не меншою за мінімальний страховий внесок. На сьогодні це 1 760 грн (22% мінімальної зарплати 8 000 грн). Це приблизно 36 євро. Сплачуючи цю суму щомісяця, людина набуде страховий стаж.

Чи можна скористатись таким правом, якщо працюєш за кордоном?

Взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування можна незалежно від факту свого працевлаштування (незалежно від того, де працюєш – в Україні чи за кордоном). 

Як укласти договір про добровільну участь?

Усе робиться онлайн – швидко і просто.

1. Зайдіть на вебпортал Пенсійного фонду України: www.portal.pfu.gov.ua
2. В особистому кабінеті оберіть розділ “Договір на добровільну участь”.
3. Заповніть форму, підпишіть договір за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
4. Сплачуйте внески у зручний час і в тому розмірі, який ви бажаєте.

Чи можна сплатити платіж з-за кордону?

Так, здійснити добровільний платіж можна карткою будь-якого банку, обравши у відповідному розділі опцію “Сплатити через Portmone”. 

Законодавство України не визначає кінцевої дати чинності паспортів громадянина України зразка 1994 року. Однак у даний час законодавством передбачено обмін паспорта громадянина України зразка 1994 року на ID-картку за бажанням власника.

Також ID-картка видається у всіх випадках, коли необхідна заміна паспорта зразка 1994 року (втрата, крадіжка,псування, зміна прізвища або інших даних власника документа).

Крім того, паспорт-книжечка обмінюється на ID-картку, якщо власник не вклеїв фото в паспорт протягом одного місяця після досягнення 25 або 45 років.

Офіційні вихідні дні в грудні 2025 року — суботи та неділі. Відповідно до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", додаткові вихідні дні, у разі, якщо свято збігається з суботою або неділею, під час війни не передбачені.

Вихідний день на Різдво Христове 25 грудня також скасовано у зв'язку з воєнним станом у країні.  

Всього у грудні 2025 року 31 календарний день. Із них:

• норма тривалості робочого часу при 40-год. робочому тижні – 184 год
• робочих днів – 23
• кількість днів, робота в які не проводиться – 8
• із них святкових – 0
• вихідних днів – 8
• днів, що передують святковим та неробочим (скорочені на 1 год. при 40-год. робочому тижні) – 0

Нагадуємо, що графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Станом на 24 листопада вже дев'ять держорганів затвердили річні плани перевірок на 2026 рік, інформує Дебет-Кредит

Як відомо, планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Тож незважаючи на поки що чинний мораторій на перевірки контролюючі органи вже почали оприлюднювати плани перевірок на 2026 рік.

Нагадаємо, що ДРС вже затвердила План комплексних заходів держнагляду на 2026 рік, до якого внесено 31876 бізнесів.

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2026 рік завантажити у форматі.xlsx  (1.4 Мб)

Щодо планових перевірок ДПС

Для податківців діють правила, які встановлено нормами ПКУ. Традиційно план-графік перевірок ДПС на наступний рік буде опубліковано на веб-сайті ДПС до 25 грудня поточного року. (Минулого року це було зроблено 24 грудня.)

Тож про перевірки ДПС на 2026 рік повідомимо в окремій новині вже через місяць.

Плани перевірок на 2026 рік (станом на 24.11.2025)

Орган держнагляду	Реквізити документа, яким затверджено план	План перевірок на 2026 рік	Кількість госпсуб'єктів, яких перевірять
Державна служба з питань праці	–	наразі немає	–
Міністерство економіки	–	наразі немає	–
Держслужба судноплавства	наказ від 12.11.2025 №402	Переглянути	172
НКРЕКП	постанова від 18.11.2025 №1881	Переглянути	192
Держгеонадра	наказ від 19.11.2025 р. №417	Переглянути	793
Державне агентство розвитку туризму	–	наразі немає	–
НКЕК	–	наразі немає	–
Укртрансбезпека	наказ від 17.11.2025 р. №1967	Переглянути	1397
Держрибагентство	–	наразі немає	–
Держгеокадастр	наказ від 18.11.2025 №496	Переглянути	1787
Держінспекції архітектури та містобудування	–	наразі немає	–
КРАІЛ	–	наразі немає	–
Держлікслужба	–	наразі немає	–
Міністерство охорони здоров’я	–	наразі немає	–
Держспецзв'язку	від 14.11.2025 №718	Переглянути	16
МВС	від 20.11.2025 №812 New!!!	Переглянути	125
Держпродспоживслужба	–	наразі немає	–
Служба безпеки України	–	наразі немає	–
Державна служба якості освіти	від 14.11.2025 №01-10/569 New!!!	Переглянути	25
Пенсійний фонд	–	наразі немає	–
Міністерство освіти і науки	–	наразі немає	–
Аудиторська палата України	рішення від 07.11.2025 №23/КЯ	Переглянути	19

Підкреслимо, що наразі Інспекційний портал inspections.gov.ua закритий для бізнесу. Доступ до Системи надається тільки працівникам органів ДНК та ДРС. Тож перейти на портал не вийде.

На сайті СПО профспілок оприлюднено проєкт Закону № 14192 про внесення змін до ст. 119 КЗпП.

Законопроєктом передбачається доповнення ст. 119 КЗпП новою частиною, яка буде встановлювати, що гарантії, передбачені ч. 1 цієї статті, а саме: збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, поширюватимуться на працівників, які беруть участь у підготовці громадян України до національного спротиву, якщо підготовка проводиться в робочий час.

Так, можна.

Під час планування можна врахувати й надання щорічної основної відпустки частинами за домовленістю між роботодавцем та працівником. Тобто у графіку одна й та сама людина може мати кілька місяців, у яких їй надаватиметься відпустка, розповідає Дебет-Кредит.

Але коли така відпустка фактично надаватиметься (при складанні наказу) слід дотримуватися правила щодо безперервної частини щорічної основної відпустки. Так, основна безперервна частина відпустки має становити не менше ніж 14 календарних днів. Така норма міститься у ст. 12 Закону про відпустки.

На сайті СПО об'єднань профспілок оприлюднено проєкт наказу «Про затвердження примірних форм та описів уніфікованих форм типових документів, що створюються під час діяльності юридичної особи». 

Відповідно до абзацу другого пункту 16 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» та на основі вимог ДСТУ 4163:2020 розроблено нові уніфіковані форми організаційно-розпорядчих документів, які передбачають використання уніфікованої структури документів та трафаретних текстів.

Затверджені форми зможуть використовувати всі юридичні особи всіх форм власності, як зразок для розроблення власних уніфікованих документів, а не лише органи державної влади та установи, для яких обов’язкові вимоги Типової інструкції.

Проєкт передбачає офіційне затвердження примірних форм і описів основних типових документів, що створюються в процесі діяльності юридичних осіб, зокрема:

• Примірна форма наказу (розпорядження) про переведення (переміщення) працівника в межах однієї юридичної особи.
• Примірна форма наказу (розпорядження) про атестацію кадрів.
• Примірна форма службового листа.
• Примірна форма витягу з протоколу.
• Примірна форма наказу (розпорядження) про надання відпустки.
• Примірна форма подання.
• Примірна форма номенклатури справ.
• Примірна форма положення про структурний підрозділ.
• Примірна форма наказу (розпорядження) про прийняття на роботу.
• Примірна форма наказу (розпорядження) про звільнення з роботи.
• Примірна форма протоколу засідання структурного підрозділу.
• Примірна форма інструкції з діловодства.
• Примірна форма наказу (розпорядження) з адміністративно-господарських питань.