Статтею 119 КЗпП визначено, що гарантії, передбачені ч. 2-3 цієї статті, не поширюються на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Згідно зі ст. 62 Конституції, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Отже, до моменту вироку суду, який набрав законної сили, в роботодавця відсутні правові підстави не дотримуватися вимог ч. 3 ст. 119 КЗпП щодо такого працівника.