Відповідно до частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Реєстр застрахованих осіб — автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття та реалізацію ними прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Як у реєстр вноситься інформація про працівника?

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

На сьогодні такі відомості надаються відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13 січня 2015 року № 4 (далі — Порядок).

Розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу).

Звітним періодом є календарний місяць (п. 1 розд. ІІ Порядку).

Вікторія Ліпчанська,

керівник Центру правової допомоги ФПУ

Працівник, який суміщає посади, тобто виконує в того самого роботодавця поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією/посадою без звільнення від основної роботи, пише одну заяву на відпустку за своєю основною посадою, пояснює factor.academy

За суміщуваною професією/посадою відпустка окремо не надається.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою уточнюються процедури отримання посвідчення учасника бойових дій та отримання даних з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, інформує Юрліга.

Так, зміни внесено до Постанови КМУ від 20.08.2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».

Ключові зміни передбачають:

• Подання заяви через ЦНАП.

Уточнено процедуру отримання посвідчення учасника бойових дій через ЦНАП добровольцями, яким статус надано Мінветеранів. Це скорочує бюрократію та робить отримання посвідчення доступнішим, зазначили в Мінветеранів.

• Актуалізовано форму заяви.

Вона приведена у відповідність до чинного порядку, що дає змогу уникнути неузгодженостей під час отримання посвідчення учасника бойових дій

• Розширено коло осіб, які мають право на витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Усунуто юридичну колізію в частині визначення категорій осіб, які мають право отримати витяг з ЄДРВВ. А саме - внесено зміни до постанови КМУ від 14.08.2019 N 700 «Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни» щодо надання права батькам особи, яка потрапила в полон держави-агресора або набула статусу зниклої безвісти за особливих обставин, запитувати відомості з Реєстру (попередньо таке право мали лише непрацездатні батьки) та виключення вимоги щодо фактичного проживання запитувача відомостей з особою щодо якої здійснюється запит.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило для обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання”. Проєкт акта розроблено з метою створення механізму здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що сприятиме забезпеченню ефективного державного контролю, підвищенню рівня зайнятості таких осіб та усуненню правової невизначеності у цій сфері, інформує Бухгалтер.ua

Йдеться про проведення Держпраці та її територіальними органами планових та позапланових перевірок роботодавців щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такі перевірки пропонують проводити за місцем провадження господарської діяльності роботодавця або його відокремленого підрозділу, або у приміщенні Держпраці чи її територіального органу у випадках, передбачених законодавством. Планові та позапланові перевірки мають проводити в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, у присутності роботодавця або уповноваженої ним особи.

Зверніть увагу, що згідно з проєктом під час планової перевірки охоплюється період з дати проведення попередньої перевірки, але не більше ніж за останні три роки, що передують даті проведення перевірки.

Строк проведення планової перевірки не зможе перевищувати десяти робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів. Строк проведення позапланової перевірки не зможе перевищувати десяти робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб'єктів малого підприємництва, - двох робочих днів. Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Уряд схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов'язаних та оновив правила бронювання для критично важливих підприємств, які розташовані чи зареєстровані на прифронтових територіях. Вони отримали змогу бронювати до 100% своїх працівників, нагадує Бухгалтер.ua

У Запорізькій ОДА інформують про проведення зустрічі в рамках платформи «Діалог влади та бізнесу», де обговорювали актуальні питання цих новацій.

Зокрема, перший заступник голови Запорізької ОДА Руслан Мовчан повідомив, що напрацьовано головні критерії, які будуть враховуватися комісіями при ухваленні колегіального рішення. Перше - перевага надаватиметься підприємствам, установам та організаціям, які працюють на оборонну галузь України. Йдеться про можливість для них бронювання до 100% військовозобов'язаних. Наступною групою є об'єкти критичної інфраструктури (тепло-, газо- та водопостачання). Їм також буде надаватися переважне право на бронювання до 100% військовозобов'язаних. Окрім цього, надаватиметься значний відсоток бронювання суб'єктам життєзабезпечення громад області - лікарням, підприємствам житлово-комунального господарства та іншим.

Для збільшення відсотку заброньованих працівників будуть братися до уваги й такі критерії, як:

• залученість підприємств, установ, організацій до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та наслідків ворожих обстрілів;

• випуск унікальної продукції чи унікальність послуг, які надаються суб'єктам критичної інфраструктури;

• унікальність виробничих професій військовозобов'язаних працівників;

• сума сплати податків до місцевих бюджетів.

Також посадовці попередили про те, що на всіх підприємствах, які отримають можливість збільшити відсоток бронювання своїх працівників, будуть проводитися перевірки правоохоронними органами. «На жаль, на сьогоднішній день фіксуються непоодинокі випадки фіктивного працевлаштування людей лише для отримання броні. Виявлення зловживань буде підставою для скасування статусу критично важливого підприємства», - підкреслив Руслан Мовчан.

Для збільшення ліміту бронювання першим кроком є підготовка звернення підприємства до облдержадміністрації. До звернення в обов'язковому порядку додається копія рішення державного органу про визначення підприємства критично важливим. Звернення має містити наступну інформацію:

• дата прийняття і номер рішення державного органу про визначення підприємства критично важливим;

• місцезнаходження критично важливого підприємства (згідно з кодом ЄДРПОУ);

• фактичне провадження діяльності критично важливим підприємством на територіях можливих бойових дій або територіях активних бойових дій (відповідно до наказу Мінрозвитку);

• загальна кількість військовозобов'язаних працівників та кількість заброньованих працівників;

• додаткова потреба у бронюванні військовозобов'язаних (у відсотках).

Для підтвердження фактичного провадження діяльності додається інформація та підтвердні документи щодо показників економічної активності підприємства. Вони мають бути актуальними на місяць звернення. А документи фінансової, податкової звітності надаються за останні 3 календарні місяці.

Для табелювання зміни в день переходу на зимовий час (остання неділя жовтня) робоча зміна фактично збільшується на одну годину. 

Цю додаткову годину слід відобразити в табелі обліку робочого часу як відпрацьовану. 

У табелі обліку робочого часу слід зазначити фактичну тривалість робочої зміни, включно з цією додатковою годиною. 

Якщо зміна починається в один день, а закінчується в інший (наприклад, з 8:00 до 8:00 наступного дня), то в табелі потрібно розбити години роботи за кожною добою. Наприклад, якщо перехід припадає на 4:00 ранку, робочі години відображаються так:

• у добу до переходу: години, що припадають на денний (до 22:00) та нічний час до переведення годинника (до 00:00);
• у день переходу: години, що припадають на нічний час (до 6:00 ранку) та денний час.

Великий успіх завжди складається з маленьких кроків, кожен із яких, немов цеглинка, формує міцний фундамент майбутнього. Саме щоденні дії визначають те, де ми опинилися сьогодні. Часто ми навіть не надаємо значення цим дрібницям, хоча від них залежить подальший розвиток і, ба більше, усе життя. Адже саме мікрозвички – прості дії, що займають лише кілька хвилин, – поступово змінюють наше мислення, самопочуття та кар’єру. Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni, розповідає про маленькі звички, які не потребують надмірних зусиль, але, якщо зробити їх частиною щоденної рутини, дадуть великий результат.

5 хвилин рефлексії щодня

Більшість людей не мають звички підбивати підсумки дня, хоча ця практика може бути надзвичайно корисною. Вона допомагає помічати власні досягнення, аналізувати помилки та знаходити шляхи для зростання.

Достатньо виділити всього 5 хвилин, аби запитати себе:

• Що сьогодні вдалося найкраще?
• Чого я навчився?
• Що можу зробити краще завтра?

Таке щоденне підсумовування дозволяє відстежувати прогрес і поступово формує впевненість у власних силах.

Одна нова дія для професійного розвитку

Ви можете довго збиратися підвищити свій рівень англійської та пройти курси, але так і не зробити цього. А от щоденні короткі уроки у додатку для вивчення іноземної мови займуть всього 3 хвилини часу на день, але покращать ваші знання. Тож змінюйте глобальні плани на маленькі щоденні дії: прочитайте одну статтю з вашої сфери, перегляньте короткий навчальний ролик, зробіть практичну вправу.

Навіть 10 хвилин щодня, вкладені у розвиток, за рік дадуть відчутний результат і піднімуть вас на рівень вище.

Щоденний мікронетворкінг

Для розвитку карʼєри важливі не лише ваші знання і досягнення, а коло професійних контактів. Для підтримки звʼязку з колегами вам цілком вистачить 2-3 хвилин на день. Можете взяти за правило, наприклад, надсилати одне повідомлення у LinkedIn щодня. Це може бути подяка колезі, короткий коментар під постом експерта, знайомство з людиною з вашої галузі. Мережа зростатиме непомітно, а можливості відкриватимуться тоді, коли ви цього найменше очікуєте.

Правило 2 хвилин

Постійне відкладання справ створює ефект снігової кулі: завдання накопичуються й у найменш вдалий момент накривають вас лавиною. Щоб цього уникнути, варто дотримуватися простого правила: якщо завдання займає менше ніж дві хвилини – виконайте його одразу.

Коротка відповідь на лист, нагадування в календарі чи миття чашки забирають лічені секунди, проте звільняють розум від дрібних «хвостів» і дарують відчуття завершеності.

Мікрорух кожні 60 хвилин

Сидяча робота виснажує не менше, ніж фізична. Тому щогодини варто вставати й робити хоча б мінімальний рух: пройтися кілька метрів, зробити розтяжку чи виконати 10 присідань. Це покращує кровообіг, зменшує втому та підвищує концентрацію. Така проста мікрозвичка безпосередньо впливає на вашу продуктивність.

Додаткові мікрозвички, які реально працюють

• Дихальна вправа або коротка медитація – допомагає зняти стрес.
• 3 нових ідеї на день – навіть якщо вони здаються божевільними. Це тренує креативність.
• 1 сторінка книги – маленький, але стабільний крок у самоосвіті.
• Запис трьох речей, за які ви вдячні – підсилює відчуття щастя та внутрішнього балансу.
• Мікроприбирання – розкладіть документи на столі або видаліть непотрібний файл. Це створює відчуття порядку.

Мікрозвички здаються дрібницями, але саме вони визначають напрям вашого руху. Додаючи у щоденність лише кілька хвилин осмислених дій, ви інвестуєте у свою кар’єру, здоров’я та впевненість. Почніть із однієї мікрозвички вже сьогодні – і за місяць побачите, як маленькі кроки перетворюються на великі зміни.