Постановою правління Пенсійного фонду України від 01.06.2022 № 8-3 “Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок”, внесено зміни до постанови Пенсійного фонду України від 12.03.2021 за № 11-1 “Про затвердження Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі”.

Урегульовані питання першочерговості подання відомостей осіб, які найближчим часом набувають права на призначення пенсійних виплат та корегування (внесення змін) у раніше оцифровані дані про трудову діяльність.

Встановлено, що відомості про трудову діяльність працівника, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року за № 1217-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі” з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.

Також зараз не потрібно, у разі змін у трудовій книжці або виправлення неправильного чи неточного запису, надавати скановану книжку повністю. При повторному поданні відомостей про трудову діяльність подаються лише титульна сторінка та сторінки зі змінами.

Строковий трудовий договір може бути як у письмовій, так і в усній формі, пояснює Катерина Міщенко factor.academy

У період воєнного стану (ст. 2 Закону № 2136) вибір форми залишається за згодою сторін.

Договір укладається усно — це найпоширеніший варіант на практиці. У такому випадку:

1. Працівник у заяві про прийняття на роботу вказує строк трудових відносин.
2. На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ, у якому також визначає строк договору.

Таким чином, навіть без письмового договору строковість відносин буде підтверджена документально.

Письмова форма обов’язкова лише у визначених законом випадках (контракт, дистанційна робота тощо).

Отже, звільнення працівника, прийнятого за усним строковим договором, оформленим відповідним наказом, можливе згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку із закінченням строку трудового договору.

Нагадаємо, що не зважаючи на зміни до ст. 119 КЗпП, педагогічні та науково-педагогічні працівники зберігають право на виплату середнього заробітку під час мобілізації, інформує Кадрова допомог з посиланням на постанову Верховного Суду від 16.10.2023 року у справі № 718/209/23

Частина 2 ст. 57 Закону про освіту як спеціальна норма має перевагу над загальною ч. 3 ст. 119 КЗпП.

У свою чергу, прийнята пізніше норма (ст.119 КЗпП в ред. Закону № 2352-IX не скасовує раніше встановленої спеціальної гарантії для педагогів.

На це вказав Верховний Суд в Постанові від 16.10.2023 року у справі № 718/209/23, зазначивши, що з 19.07.2022 загальна гарантія виплати «середнього заробітку» мобілізованим із КЗпП зникла, але для педагогічних та науково-педагогічних працівників спеціальна гарантія ч. 2 ст. 57 Закону про освіту продовжує діяти.

Йдучи у відпустку, працівники планують відпочити та відновити сили, однак іноді роботодавець може попросити повернутися до роботи раніше встановленого строку. У таких випадках важливо знати свої права ⚖️.

Посадові особи Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці роз’яснюють: відкликання з щорічної відпустки можливе лише за згодою працівника і виключно у визначених законом випадках.

Зокрема, це допускається для:

• відвернення стихійного лиха або виробничої аварії та ліквідації їхніх наслідків;
• запобігання нещасним випадкам чи простою;
• недопущення загибелі або псування майна підприємства;
• інших випадків, передбачених законодавством.

У разі відкликання працівника з відпустки його робота  оплачується з урахуванням суми, нарахованої за невикористану частину відпустки.

Нагадуємо: повернення з відпустки завжди має ґрунтуватися на добровільній згоді працівника та дотриманні норм трудового законодавства.

Для виїзду за кордон необхідно подбати про реєстраційні документи на авто. Якщо людина бере авто у родича чи друга, то потрібно оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон. 

Воно видається на ім’я кермувальника або пасажира. Для цього необхідно разом з власником автівки звернутись до сервісного центру МВС.

Попередньо взяти талон на «перереєстрацію транспортного засобу» в терміналі, що розміщений у приміщенні сервісного центру МВС, або через онлайн-функціонал Е-запис.

Необхідні документи для отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон:

▪️паспорт з відміткою про реєстрацію місця проживання (або ID-картка та витяг про місце проживання);
▪️довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
▪️свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
▪️довіреність (у разі звернення через уповноваженого представника).

При зверненні власник підписує заяву про дозвіл користуватися автівкою іншій особі. Цій особі видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон. Свідоцтво власника залишається на зберіганні у сервісному центрі МВС. 

Після повернення з-за кордону реєстраційний документ на ім’я кермувальника чи пасажира необхідно повернути до сервісного центру МВС, в якому таке свідоцтво було видане, упродовж 10 днів, а власник має забрати свій документ на авто. 

На період воєнного стану в Україні є можливість здати реєстраційний документ у будь-якому сервісному центрі МВС. Однак у такому випадку власник отримає новий бланк свідоцтва, за який потрібно буде сплатити кошти. А старе свідоцтво буде визнане недійсним. 

Необхідні документи для виїзду за кордон:

▪️національне посвідчення водія;
▪️міжнародне посвідчення водія (якщо країна відвідування ратифікувала Женевську Конвенцію про дорожній рух 1949 року); 
▪️свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон;
▪️наліпка на авто або знак UA на номерних знаках;
▪️міжнародний страховий сертифікат «Green Card»

Листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Для здійснення пошуку наявних електронних листків непрацездатності ідентифікованому страхувальнику на вебпорталі Пенсійного фонду України portal.pfu.gov.ua (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи за токеном) треба зайти в розділ “Листки непрацездатності” та ОБОВ’ЯЗКОВО заповнити наступних два поля: “Дата початку ЛН З” (наприклад, 01.01.2025) та “Дата початку ЛН ПО” (наприклад, 22.09.2025). В такому випадку страхувальник отримає весь перелік електронних листків непрацездатності за вказаний період.

Звертаємо увагу:

1. У разі незаповнення полів “Дата початку ЛН З” та “Дата початку ЛН ПО” здійснити пошук електронних листків непрацездатності немає можливості.
2. При заповненні поля “Дата початку ЛН З” (наприклад, 01.01.2025) автоматично заповнюється поле “Дата початку ЛН ПО” значенням “01.02.2025”, тобто система автоматично вибирає місячний термін для здійснення пошуку листків непрацездатності. У разі, якщо протягом данного періоду у страхувальника не було листків непрацездатності, за результатами пошуку роботодавець отримає відповідне повідомлення про відсутність листків непрацездатності. Проте, поле “Дата початку ЛН ПО” підлягає коригуванню, тобто у страхувальника наявна можливість особисто зазначати як “Дата початку ЛН З” та і “Дата початку ЛН ПО” та отримувати відповідний перелік листків непрацездатності за конкретний період.

В ході онлайн-консультації для працівників комунального підприємства міста Запоріжжя посадовці відділу з питань безпеки праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Запорізькій області поінформували, що торік наказами Міністерства економіки України були внесені зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.  Зокрема, змін зазнав додаток 4, який містить типові тематичний план і програму навчання з питань охорони праці посадових осіб.

Тематичний план був доповнений темою «Психосоціальна підтримка та перша психологічна допомога на робочому місці». Вона містить такі питання, як:

• поняття ментального здоров’я на роботі,
• визначення психологічно безпечного робочого середовища,
• способи та інструменти психологічної самодопомоги й саморегуляції,
• заходи попередження та протидії різним формам дискримінації,
• дії роботодавця для збереження ментального здоров’я працівника тощо.

Інспектори нагадали, що Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці встановлює порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання.

Поважними причинами неприбуття в ТЦК є: перешкода стихійного характеру (повінь, пожежа); смерть близького родича; хвороба; воєнні дії на відповідній території та їх наслідки та інші обставини. Причини неявки мають бути підтверджені документами, пояснює Русанова Ганна, Дебет-Кредит

Основна мета за викликом ТЦК та СП

Мета виклику може бути такою:

• постановка на військовий облік;
• уточнення персональних та облікових даних у Реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• проходження медичного огляду для визначення придатності до служби;
• призов під час мобілізації та направлення до місця служби.

Для роботодавців важливо знати випадки, коли працівники можуть бути викликані за повісткою. Також це необхідно, аби розуміти правові підстави їхньої відсутності на роботі.

Але в деяких випадках військовозобовʼязані мають право не прибувати до ТЦК за викликом. На цьому наголошували представники Волинського ТЦК.

Наведемо їх далі.

За ст. 22 Закону № 3543 поважними причинами неприбуття в строк, визначений у повістці, є:

• перешкода стихійного характеру (повінь, пожежа)
• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка)
• хвороба
• воєнні дії на відповідній території та їх наслідки
• інші обставини.

Зверніть увагу! Причини неявки мають бути підтверджені документами.

Це можуть бути:

• медичні довідки
• свідоцтво про смерть
• довідки з поліції або інших служб.

У разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Від редакції:

Про те, чи повинен такий громадянин повідомити про неявку в ТЦК роботодавця, в роз'ясненні не говориться, але це очевидно.

Для того щоб нанести візит до ТЦК в робочий час, працівник отримує від роботодавця (за наказом керівника) увільнення від роботи на такий час. В цей день (або дні) за працівником зберігається середній заробіток.

Якщо він не піде до ТЦК і не з'явиться на роботі, то повинен буде пояснити роботодавцю причини і того, і іншого. Інакше це розцінюватиметься як прогул, і, звісно ж, такі дні не будуть оплачуватися.

Крім того, якщо повістка була надіслана не за місцем проживання працівника, а до роботодавця, питання щодо неявки працівника в ТЦК виникнуть насамперед до роботодавця.

Про це варто пояснити або в Правилах військового обліку на підприємстві, або в іншій формі усім військовозобов'язаним працівникам підприємства.

Так, але будь-який контроль вважається обробкою персональних даних і повинен відповідати Закону України «Про захист персональних даних», зазначає Михайло Ткаченко, молодший юрист практики трудового права юридичної компанії ARZINGER, для budni.robota.ua

Основні моменти:

• працівник має надати згоду на обробку персональних даних;
• збирати можна тільки ті дані, які безпосередньо стосуються трудових функцій та обовʼязків.

Роботодавець повинен повідомити працівника про застосування засобів контролю:

• до початку роботи для нових працівників (ст. 29 КЗпП України);
• для існуючих – не менше ніж за 2 місяці до введення змін (ст. 32 КЗпП України) (у період дії воєнного стану – безпосередньо до початку запровадження).

Досить показовим є рішення Європейського суду з прав людини у справі BĂRBULESCU v. ROMANIA, в якому було визначено чіткі вимоги для здійснення контролю у вигляді відстеження електронної пошти та інших онлайн-інструментів:

• Мета збору та обробки даних повинна бути чітко визначена та доведена до відома працівника.
• Обробка персональних даних повинна бути зведена до мінімуму, необхідного для досягнення мети.
• Будь-які заходи моніторингу повинні бути пропорційними до ризиків, з якими стикається роботодавець, а також враховувати законні інтереси працівників стосовно приватності.
• Роботодавець зобов’язаний оцінити, чи можна досягти мети менш обмежувальними заходами.
• Роботодавець зобов’язаний вжити всіх можливих заходів безпеки, з метою нерозповсюдження зібраних даних.
• На обробку персональних даних необхідно отримати згоду працівника.
• Забороняється здійснювати контроль відправлення та отримання приватної електронної кореспонденції.

Таким чином, контроль дозволений, але лише у межах закону, прозоро та з повагою до прав працівників.

Європейський Союз запускає Систему в’їзду/виїзду (Entry/Exit System – EES).
Це електронна база, яка автоматично фіксуватиме всі перетини зовнішніх кордонів ЄС громадянами третіх країн, у тому числі українцями.

Що потрібно знати:

1. Система стосується короткострокових поїздок — до 90 днів упродовж 180.
2. Замість штампів у паспорті — цифрова реєстрація.
3. Збираються дані:

• фото обличчя
• відбитки 4 пальців (з 12 років)
• дані закордонного паспорта
• дата, місце в’їзду/виїзду та випадки відмови

Як це працюватиме:

• Усі пасажири мають виходити з транспорту для проходження біометрії.
• У поїздах процедура залежатиме від конкретного пункту пропуску.
• Відмова надати біометричні дані = відмова у в’їзді.

Навіщо це потрібно?

• контроль дотримання правил перебування в ЄС;
• боротьба з підробленими документами;
• підвищення безпеки у Шенгенській зоні.