Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96) визначено вік дітей тільки для такої категорії, як “одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років”. Вік дитини під опікою Законом № 504/96 не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про охорону дитинства” та статтею 2 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років.

Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, — з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення їй 18 років, оскільки статтею 186-1 КЗпП гарантії, встановлені статтею 182-1 КЗпП, поширено також на піклувальників. Відповідне роз’яснення надане Мінекономіки у листі від 21.06.2023 р. № 4706-05/30060-09.

Кінець року — час планувати відпочинок працівників. Роботодавці повинні затвердити графік відпусток на 2026 рік, нагадує  yankiv.com

Графік відпусток на 2026 рік має бути затверджений до 5 січня, а якщо хтось іде у відпустку з 1 січня — до 17 грудня 2025 року. Документ обов’язковий для всіх роботодавців, включаючи ФОП із найманими працівниками. Форма довільна, але графік потрібно погодити з профспілкою та ознайомити працівників під підпис.

Щорічні відпустки та соціальна відпустка на дітей переходять у новий рік без обмежень. А от додаткова відпустка учасникам бойових дій, «чорнобильська» та навчальна відпустки «згорають» — їх потрібно використати до кінця 2025 року.

П’ять кроків до затвердження графіка

Крок перший — керівник видає наказ про початок підготовки графіка. У наказі визначають відповідальних осіб, строки збору інформації та дату подання готового документа.

Крок другий — узгодження періодів відпусток. Працівники обирають бажані дати та погоджують їх із безпосереднім керівником. При цьому враховують інтереси виробництва, особисті побажання працівників та можливості для відпочинку. Не забувайте: певні категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час.

Крок третій — безпосереднє складання графіка на основі зібраної інформації.

Крок четвертий — погодження та затвердження. Графік обов’язково погоджують із профспілкою. Якщо профспілки немає — з особою, уповноваженою трудовим колективом. Затвердити документ можна двома способами: накладанням грифа затвердження керівником або окремим наказом.

Крок п’ятий — ознайомлення працівників. Закон вимагає довести графік до відома всіх. Найкраще робити це письмово — через окремий лист-ознайомлення або передбачити графу для підписів у самому графіку.

Важливо: підпис працівника в графіку не замінює обов’язкового повідомлення про конкретну дату початку відпустки за два тижні.

Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються виключно в електронному форматі.

Таким чином Резерв ID стає основною формою військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Отримати його можна безпосередньо у застосунку Резерв+.

Для громадян, які не мають можливості завжди користуватись електронним документом, доступна паперова версія. Її можна:

• роздрукувати самостійно, завантаживши PDF у Резерв+ або на порталі Дія.
• отримати у ТЦК та СП, де документ сформують в електронному вигляді та нададуть роздруківку.

«Перехід до електронного формату мінімізує ризики втрати, пошкодження або підробки документа», — зазначила Оксана Ферчук, заступниця Міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Запроваджені зміни є частиною процесу розбудови сучасної та прозорої системи військового обліку, яка відповідає потребам оборонного сектору та сприяє підвищенню ефективності оборонних процесів в Україні.

Для запровадження оновлення Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов № 1487 та № 559, які регулюють порядок військового обліку та оформлення військово-облікових документів.

Міноборони оновило застосунок Резерв+: відтепер в електронному документі (Резерв ID) автоматично відображатиметься фото власника.

Для цього достатньо оновити застосунок до останньої версії та документ у ньому.

«Ми прагнемо, щоб цифрові інструменти давали відчутну користь у повсякденних ситуаціях. Наявність фото зробить перевірку документів громадян швидшою і прозорішою для всіх», — зазначила Оксана Ферчук, заступниця Міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Зверніть увагу:

• Фото з’явиться лише у користувачів, які мають біометричний паспорт.
• Резерв ID без фото має таку ж юридичну силу, як і Резерв ID з фото.
• У найближчі дні, через високе навантаження, фото може підтягуватися довше. Якщо цього не сталось протягом кількох днів — скористайтесь функцією «Виправити дані онлайн» у меню застосунку.

Держстат опублікував зміни у поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики на 2026 рік. Так, для подання 24 звітів змінено форми, а також затверджено подання чотирьох форм державних статистичних спостережень, інформує Дебет-Кредит

У 2026 році у зв’язку з переглядом звітно-статистичної документації відбудуться зміни у поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики.

Перелік змін на 2026 рік оприлюднено на сайті Держстату у розділі "Для респондентів".

Зокрема, для подання 24 звітів змінено форми, а також  затверджено подання чотирьох форм державних статистичних спостережень.

Нагадаємо, що раніше Держстат також оприлюднив проєкти календаря, альбому та табеля форм на 2026 рік:

• Альбому форм державних статистичних спостережень на 2026 рік (завантажити). У ньому представлено бланки форм державних статистичних спостережень на наступний рік за розділами по галузям економіки.
   
• Загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2026 рік (завантажити). Традиційно перелік містить назви форм статзвітності, які потрібно подавати наступного року, реквізити наказів, якими вони затверджені, строк та періодичність подання, а також хто повинен подавати кожен з цих звітів. 
   
• Календаря  подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності на 2026 рік (завантажити). У ньому зазначено помісячно граничні терміни подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності у 2026 році.

Зміни у поданні форм

державних статистичних спостережень до органів державної статистики на 2026 рік 

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” працівник під час виконання службових обов’язків зобов’язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Таким чином, працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Необхідно зауважити, що при виконанні роботи за трудовим договором про дистанційну роботу, про надомну роботу працівник самостійно визначає своє робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому, а роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної або надомної роботи. Треба звернути увагу, що при виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу визначене працівником робоче місце має характеризуватися наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами.

3 грудня 2025 року ВРУ прийняла у другому читанні проєкт Закону № 14000 «Про Державний бюджет України на 2026 рік». За проголосували 257 нардепів. 8 грудня 2025 року відповідний закон було передано на підпис Президенту. 10 грудня в картці законопроєкту зʼявилася інформація про підписання Закону № 4695 Президентом, інформує Дебет-Кредит

Бухгалтерів та роботодавців цікавить, якими будуть мінімальна зарплата і прожитковий мінімум у 2026 році, а також інші, пов'язані із ними важливі показники.  Тож на них зупинимося далі в новині.

1. Мінімальна заробітна плата

Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2026 року і на весь рік буде таким:

• у місячному розмірі – 8647 гривень (тобто зросте на 647 грн, у 2025 – 8000 грн);
• у погодинному розмірі – 52 гривні (тобто зростей на 4 грн, у 2025 – 48 грн).

Розмір мінімальної заробітної плати, що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, також залишиться на рівні 1600 грн.
 

2. Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць 

Окремо прописано, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, встановлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

У 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме:

• для працездатних осіб – 60 відсотків;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю 100 відсотків;
• для дітей – 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. 

Також в проєкті Держбюджету-2026 враховано такі зміни (див. інформацію від голови бюджетного комітету ВРУ Роксалани Підласої):

• додати місцевим бюджетам 4% від ПДФО (до 64%) і встановити цільове спрямування цих додаткових коштів на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії (у разі наявності),
•  відповідно субвенцію на різницю в тарифах, яка передбачалась у сумі 15,2 млрд грн - виключити (для того, щоб збалансувати зменшення доходів держбюджету),
• +1 млрд грн на закупівлю зброї та військової техніки Міністерством оборони (зняти з програми «військового резерву»),
•  +244 млн грн додати Бюро економічної безпеки (зняти з резевного фонду).
• підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня - на 30% та 1 вересня - ще на 20% БЕЗ будь-яких змін в підходах до оплати праці вчителів. Водночас, пропонується додати 4,8 млрд грн на програму престижності праці педагогічних працівників, щоб мати можливість розглянути подальше збільшення зарплат вчителів протягом року. 

3. Індексація зарплати у 2026 році знов обнуляється!

Згідно з проєктом Держбюджету-2026 обчислення ІСЦ для індексації зарплати проводитиметься наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2026 р. Відповідно базовим місяцем буде січень 2026 року, а обчислення індексу споживчих цін почнеться з лютого 2026 року. 

4. Середня зарплата для бронювання та критичності у 2026 році вже 21,6 тис. грн!

Одним з обов’язкових критеріїв для підприємств приватної власності є розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць. Він повинен становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5.

У 2026 році це буде 21 617, 50 грн = 8 647 х 2,5. 

8 грудня на сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт № 14280 про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо гармонізації вимог до режимів праці та відпочинку водіїв і використання тахографів зі стандартами Європейського Союзу, інформує Дебет-Кредит

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що його метою є формування в Україні сучасної, прозорої та ефективної системи регулювання режимів праці та відпочинку водіїв, що відповідає європейським стандартам безпеки дорожнього руху.

Він визначає комплексну трансформацію правового поля у сфері автомобільного транспорту шляхом:

• законодавчого закріплення чітких норм щодо максимальної тривалості керування, мінімальних перерв, щоденних та щотижневих періодів відпочинку;
• визначення статусу і функцій мобільних працівників;
• запровадження обов’язковості використання цифрових і розумних тахографів у контрольованих категоріях транспортних засобів;
• законодавчого регулювання порядку встановлення, активації та калібрування тахографів;
• встановлення однозначного порядку зчитування, зберігання та передачі даних тахографів;
• створення ефективної державної системи контролю за дотриманням режимів праці та відпочинку;
• встановлення дієвих санкцій за порушення законодавства у цій сфері.

Законопроєкт формує комплексний підхід: від визначення термінів і базових понять до практичних процедур контролю і відповідальності. Це відповідає системі, яка діє в Європейському Союзі.

Станом на сьогодні в Україні більшість положень, які стосуються режимів праці та відпочинку, порядок використання тахографів, правила зберігання й аналізу даних, а також вимоги до технічних характеристик цих пристроїв, урегульовані переважно підзаконними актами (зокрема, Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів»).

Такий стан справ не відповідає ні практиці держав–членів ЄС, де ці правила мають силу закону, ні міжнародним зобов’язанням України. Відсутність чітких законодавчих норм унеможливлює ефективний контроль, створює прогалини в правозастосуванні та сприяє недобросовісній конкуренції серед перевізників.

Законопроєкт значно змінює законодавчу архітектуру Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон) і вводить нові розділи та статті, що повністю відображають зміст регламентів та директив ЄС.

1. Проєкт значно розширює та уточнює ст. 1 Закону, що містить визначення термінів. На основі європейських норм в українське законодавство вводиться низка нових понять, які до цього часу були або відсутні, або відображені лише в підзаконних актах.

До них належать:

• «час керування»,
• «інша робота»,
• «період відпочинку»,
• «перерва»,
• «робочий час мобільного працівника»,
• «картка водія»,
• «картка контролю»,
• «картка підприємства»,
• «картка майстерні»,
• «цифровий тахограф»,
• «розумний тахограф» тощо.

Це формує єдину термінологічну базу, яка є необхідною для належного правозастосування.

2. Законопроєкт також містить положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв.

У ньому нормативно закріплені положення щодо:

• максимальної тривалості щоденного та щотижневого керування,
• мінімальної тривалості перерв та відпочинку,
• обов’язками перевізника щодо організації праці водіїв,
• а також забороною проводити регулярний щотижневий відпочинок у кабіні.

ПФУ постановою від 10.10.2025 р. № 33-1 затвердив новий порядок перевірок правильності використання роботодавцями коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування та застосування фінансових санкцій у разі порушень. Документ, визначає види виплат, що підлягають контролю, типи перевірок, критерії ризику для включення до плану-графіка та підстави для позапланових перевірок, інформує Бухгалтер.ua

Для роботодавців це означає запровадження нових правил та розширення переліку випадків, коли перевірки можуть проводитися без попередження.

Перевірки охоплюють такі види страхових виплат:

• За страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:

- допомога по тимчасовій непрацездатності (включно з доглядом за хворою дитиною, дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років за наявності медичного висновку);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім випадків поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які загинули від нещасного випадку на виробництві).

• За страхуванням від нещасного випадку:

- допомога по тимчасовій непрацездатності, спричиненій виробничою травмою або професійним захворюванням;

- виплати у разі тимчасового переведення потерпілого на легшу та нижчеоплачувану роботу;

- компенсація витрат на поховання потерпілого та ритуальні послуги.

До плану-графіка перевірок включатимуть страхувальників за принципом ризик-орієнтованого відбору за наявності хоча б одного із таких критеріїв:

• збільшення кількості оплачених лікарняних листків, днів тимчасової непрацездатності (у тому числі у зв'язку з вагітністю та пологами) або сум страхових виплат у звітному періоді порівняно з аналогічним періодом минулого року;

• здійснення страхових виплат у розмірах, близьких до максимально допустимих у розрахунку на один день;

• виявлення під час доперевірочного аналізу кількох випадків, що можуть свідчити про порушення використання страхових коштів;

• за наявності страхових виплат за рахунок Фонду при відсутності сплати ЄСВ;

• витрати страхових коштів Фонду без проведення документальної перевірки протягом понад трьох років.

При перевірці аналізуватимуть документи за попередні роки та квартали поточного року, які раніше не перевірялися. Якщо у страхувальника є акт про вилучення документів минулих років для знищення (що не внесені до Національного архівного фонду), то перевірятимуть усі документи за роки, які залишилися.

Про позапланову перевірку страхувальника не попередять, якщо наявна одна з таких підстав:

• збільшення в 1,1 і більше разів видатків на страхові виплати порівняно з попереднім місяцем;

• здійснення страхових виплат застрахованій особі в межах, наближених до максимальних розмірів, у розрахунку на один день за одним страховим випадком;

• наявність за результатами доперевірочного аналізу одного випадку, що свідчить про можливі порушення використання страхувальником страхових коштів;

• розпочато процедуру припинення юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи шляхом реорганізації або ліквідації, а також у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відкриття провадження у справі про банкрутство страхувальника, отримання від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про прийняття страхувальниками, на яких не поширюється дія Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV, рішення про зняття з обліку платника єдиного внеску;

• подання страхувальником письмової заяви про здійснення перевірки за його бажанням;

• звернення застрахованої особи про порушення страхувальником законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування;

• на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду;

• надання заперечень до акта проведеної документальної перевірки у разі, коли страхувальник у своїх запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення позапланової перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом заперечення;

• виявлення під час перевірки іншого страхувальника фактів, що свідчать про порушення, які вплинули або можуть вплинути на правильність страхових виплат;

• неподання страхувальником повідомлення про виплату коштів застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування Фондом сум, зазначених у заяві-розрахунку.

Маємо звернути увагу на те, що під час проведення позапланової перевірки розглядаються виключно ті питання, які стали підставою для її проведення.

Перевірка страхувальника згідно з новою постановою може тривати:

• Документальна планова перевірка: не більше 10 робочих днів, а для суб'єктів мікро- та малого бізнесу - до 5 робочих днів.

• Документальна позапланова перевірка: не більше 10 робочих днів, а для суб'єктів мікро- та малого бізнесу - до 2 робочих днів.

За наявності обґрунтованих причин строк проведення документальної перевірки може бути продовжений:

• для страхувальників - максимум на 5 робочих днів;

• для суб'єктів мікро- та малого підприємництва - максимум на 2 робочих дні.

Новий порядок діятиме з дня офіційного опублікування постанови від 10.10.2025 р. № 33-1.