Відповідно до ст. 73 КЗпП, святкові дні:

• 1 січня - Новий рік
• 8 березня - Міжнародний жіночий день
• 1 травня - День праці
• 8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
• 28 червня - День Конституції України
• 15 липня - День Української Державності
• 24 серпня - День незалежності України
• 1 жовтня - День захисників і захисниць України
• 25 грудня - Різдво Христове.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

• один день (неділя) - Пасха (Великдень)
• один день (неділя) - Трійця
• 25 грудня - Різдво Христове.

Таким чином, неробочими днями, згідно з КЗпП, є винятково дні релігійних свят, під час яких не проводиться робота і які перелічені в статті 73 КЗпП. До них належать Різдво Христове (25 грудня), Пасха (Великдень) і Трійця. Але, відповідно до статті 73 КЗпП, 25 грудня є, одночасно, і святковим, і неробочим днем.

Отже, неробочі дні — це релігійні (християнські) свята: Великдень, Трійця, Різдво, а святкові дні — державні й національні свята.

Анна Мілієнко-Самсонова, головний редактор електронної системи "ОК. Кадровик"

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розповідає про пенсії по інвалідності, які призначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  

Тож пенсія по інвалідності призначається:

• в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності необхідного страхового стажу;
• незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи;
• на весь строк встановлення інвалідності.

Хто встановлює інвалідність?

З 1 січня 2025 року інвалідність в Україні встановлюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формуються в закладах охорони здоров’я.

Групи інвалідності

Залежно від ступеня втрати працездатності є три групи інвалідності – І, ІІ, ІІІ.

Необхідний стаж

Право на призначення пенсії по інвалідності визначається з урахуванням встановленої групи інвалідності, причини інвалідності та наявного страхового стажу на момент настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Необхідний стаж визначено:

• для І групи інвалідності

• для ІІ-ІІІ групи інвалідності

Важливо!

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії, інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, пенсія призначається незалежно від тривалості набутого страхового стажу.

Розміри пенсії по інвалідності:

І група – 100% пенсії за віком;

ІІ група – 90% пенсії за віком;

ІІІ група – 50% пенсії за віком.

Перелік основних документів

• заява;
• паспорт;
• ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• документи про стаж, набутий до 1 січня 2004 року: трудова книжка, військовий квиток, диплом про навчання (на денній формі) та інші (якщо трудова книжка та інші документи не оцифровані);
• довідка про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (за бажанням особи або за необхідності) або довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески (за необхідності).

Орган Пенсійного фонду України додає до заяви одержаний ним шляхом електронної інформаційної взаємодії витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення інвалідності.

Як подати документи до органу Пенсійного фонду України?

• Онлайн: через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, портал Дія;
• особисто: до сервісного центру Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації або проживання);
• якщо особа тимчасово проживає за кордоном, поштою на адресу територіального органу Пенсійного фонду України.

Юрособи та їх відокремлені підрозділи не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним періодом, мають подавати тероргану Держстату щомісяця Звіт із праці за формою № 1-ПВ (місячна).

Оскільки останній день подання форми звітності припадає на вихідний день, то останнім днем подання вважається перший робочий день, що настає за вихідним, тобто 8 грудня 2025 р.

У грудні цей звіт подається за листопад 2025 р. Його потрібно подати за формою, затвердженою наказом Держстату від 15.04.2024  № 117.

З 1 січня 2026 року в Україні запрацює масштабна державна програма безоплатного медичного скринінгу для громадян віком від 40 років. 

Кожна людина, яка досягла цього віку, зможе пройти комплексне обстеження й отримати 2000 гривень безготівкової підтримки на оплату послуги.

Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я, держава заклала на фінансування програми 10 мільярдів гривень. 

Проєкт розрахований на мільйони українців і покликаний виявляти ризики найпоширеніших захворювань на ранніх стадіях.

Участь у програмі максимально автоматизована. Через 30 днів після дня народження кожен громадянин старше 40 років отримає сповіщення в застосунку «Дія» з пропозицією пройти скринінг. 

Після підтвердження участі на спеціальну «Дія.Картку» автоматично нарахують 2000 грн, які можна використати виключно для оплати обстеження в медичних закладах, що співпрацюють з НСЗУ. Це можуть бути як державні, так і приватні чи комунальні клініки в будь-якому регіоні країни.

Скринінг триватиме від 60 до 90 хвилин і проходитиме в межах одного візиту. Після завершення послуга оплачується «Дія.Карткою» безпосередньо в медзакладі. Для людей, які не користуються цифровими сервісами, передбачена альтернатива: оформлення пластикової банківської картки та подання заявки через ЦНАП. За тиждень вони отримають сповіщення про зарахування коштів і зможуть пройти той самий чекап.

Таким чином, з 1 січня 2026 року українці старше 40 років отримають 2 000 грн на чекап здоров’я.

Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. Документ у другому читанні та в цілому підтримали 257 народних депутатів.

Основні положення:

• мінімальна зарплата — зросте з 8 000 грн до 8 647 грн;
• зарплати вчителів зростуть на 30% з 1 січня та ще на 20% з 1 вересня;
• загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 грн до 2 595 грн.

Склад та оформлення реквізитів наказу мають відповідати вимогам ДСТУ 4163:2020.

Документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити:

• найменування юридичної особи
• назва виду документа
• дата документа
• реєстраційний індекс документа
• заголовок до тексту документа
• текст документа
• підпис

Приклад оформлення наказу юридичної особи

Навіщо під час працевлаштування перевіряти соціальні мережі роботодавців і як це допоможе не помилитися з вибором, розповідає Анастасія Чорна, редакторка в Work.ua

Соцмережі давно стали частиною нашого життя. Саме там ми дізнаємося новини, вибираємо продукти, стежимо за блогерами й трендами. Також для багатьох людей перевірка комунікаційних платформ роботодавців стала частиною стратегії пошуку роботи, і статистика це підтверджує.

Work.ua у листопаді 2025 року провів опитування серед зареєстрованих кандидатів, чи перевіряють вони соцмережі компаній перед тим, як подати резюме. Ми отримали 513 відповідей, і голоси розподілилися так:

• 35% респондентів завжди переглядають усі доступні профілі.
• 32% не перевіряють їх взагалі.
• 19% дивляться поверхово.
• 11% перевіряють тільки тоді, коли бачать щось підозріле у відгуках.
• 4% роблять це, лише якщо компанія велика або відома.

Отже, дві третини кандидатів усе ж звертають увагу на соціальні медіа роботодавця. І недарма, вони справді можуть багато розповісти.

Що можна побачити в соцмережах компанії

Почитати Facebook, Instagram чи LinkedIn роботодавця перед тим, як надіслати резюме, піти на співбесіду чи прийняти офер — не зайва цікавість, а частина аналізу. Контент і подача дозволяють помітити потенційно проблемні моменти ще до того, як ви витратите час на етапи відбору.

У соцмережах також помітні:

1. Атмосфера та цінності. Дописи, історії співробітників, волонтерська діяльність — усе це демонструє, як роботодавець ставиться до людей, які ініціативи підтримує, чи дбає про розвиток, допомагає армії та країні тощо. Також можна побачити, як тут зчитують контекст сьогодення, наприклад, чи публікують жартівливі дописи у день жалоби, впроваджують хвилину мовчання й таке інше.
2. Tone-of-voice і стиль комунікації. Якщо вони дружні та відкриті — це сигнал про неформальну культуру. Офіційний і нейтральний тон може означати корпоративність. А от агресивний або зверхній є небезпечним знаком.
3. Взаємодія в коментарях. Варто звернути увагу, чи відповідає компанія на запитання, уникає незручних тем, переходить на агресію, проявляє токсичність, як реагує на критику. Або ж, навпаки, підходить до відповідей ґрунтовно, налаштована позитивно, дозволяє собі помірний гумор.
4. Стабільність і прозорість. Якщо компанія публікує дописи регулярно (отже, має контент-план), вони змістовні, логічні, то це свідчить про внутрішню організованість, наявність налагоджених процесів. І це добре.

Чому треба бути обережними

Однак важливо памʼятати й про обмеження такого методу. Соцмережі — це все ж «вітрина», яка не завжди передає реальний стан справ.

Компанія може приховувати проблеми або, навпаки, створювати надто ідеалізований образ. Окремі дописи чи емоційні коментарі теж не показують загальну картину. Важливо дивитися на динаміку, стиль комунікації в цілому та послідовність у поведінці бренду.

Також компанія може не мати профілів. Це «червоний прапорець»? Не обовʼязково. Наприклад, малі бізнеси часто не мають ресурсів чи потреби у цьому, оскільки зосереджені на операційній роботі, а не на бренді.

Відсутність компанії у соцмережах може бути тривожним сигналом, якщо вона активно набирає персонал, але не має публічної інформації: мінімум відгуків, немає історії, що може вказувати на низьку прозорість. Або вакансії звучать дуже привабливо, але в мережі про компанію майже немає даних.

Як аналізувати соцмережі роботодавця правильно

✅ Дивитися на кілька джерел.

✅ Звертати увагу на повторювані сигнали:

• токсичний tone-of-voice;
• невідповідність між заявами та діями;
• порожні обіцянки;
• надмірний пафос або «культ керівника».

✅ Порівнювати соцмережі з інформацією на співбесіді.

✅ Ставити уточнювальні запитання.

Наприклад:

• «Чи справді у вас є такі можливості розвитку, як описано у соцмережах?»
• «Як команда реагує на зворотний зв’язок?»
• «Що ви вважаєте головною цінністю компанії?»

✅ Використовувати як допоміжний інструмент, орієнтир, але рішення ухвалювати комплексно.

Перевірка соцмереж роботодавця — це простий і безкоштовний спосіб зрозуміти компанію ще до першого контакту. Ви можете побачити атмосферу, цінності, стиль комунікації, потенційні ризики та навіть підготуватися до співбесіди так, щоб вигідно виділитися серед інших кандидатів.