Кадровик
Вітаємо на сайті ОК. КАДРОВИК Для входу в систему введіть логін і пароль доступу у відповідні поля. Якщо виникли будь-які труднощі — зателефонуйте за номером
При заключені трудового контракту з генеральним директором, який є одним із засновником (90%), є ще один 10%, хто уповноважений підписувати контракт від імені товариства?
Трудовий договір з директором підписує особа, уповноважена на це загальними зборами учасників. Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII:
З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального…
Особливості організації робочого часу в умовах воєнного стану нагадує Держпраці
Воєнний стан в Україні вплинув на всі сфери життя, зокрема — на трудові відносини. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає низку змін, які діють тимчасово.
Робочий час
- На об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень
- Для працівників із скороченим графіком — до 40 годин на тиждень
- Оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу
Гнучкий режим роботи
Роботодавець може самостійно визначати час початку та завершення роботи, враховуючи специфіку діяльності та умови безпеки
Відпочинок
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена з 42 до 24 годин
Тимчасово не застосовуються
- Заборона на роботу у вихідні
- Скорочення робочого дня перед святами
- Перенесення вихідного, якщо він збігається зі святом
- Обмеження щодо надурочних робіт
Зміни мають тимчасовий характер і спрямовані на підтримку економіки, обороноздатності та безперервну роботу критичної інфраструктури.
Після завершення воєнного стану діятимуть звичайні норми трудового законодавства
Оплата листків непрацездатності за сумісництвом
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах надається застрахованим особам як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Дана норма передбачена Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції від 04.04.2025. Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Відповідно до Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Середньоденна заробітна плата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період, у такому разі, визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі – на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Отже, якщо працівник не подав довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи, у страхувальника за сумісництвом немає можливості правильно обчислити середню заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах та нарахувати її, відповідно до діючої норми Порядку.
Чи підлягають положення про оплату праці та правила внутрішнього трудового розпорядку повідомній реєстрації
Положення про оплату праці та правила внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві, повідомній реєстрації не підлягають, оскільки повідомній реєстрації підлягають галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди та колективні договори.
Положення про оплату праці та правила внутрішнього трудового розпорядку не вважаються територіальними угодами іншого рівня, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про колективні договори і угоди» територіальні угоди регулюють норми соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду (стаття 9 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Положення про оплату праці та правила внутрішнього трудового розпорядку укладаються способом, визначим статтями 97 та 142 КЗпП України.
Так, частиною 2 статті 97 КЗпП України передбачено, що якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити (може бути шляхом укладення Положення про оплату праці) з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом — питання про форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
Частиною 1 статті 142 КЗпП України визначено, що правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Положення про оплату праці, затверджене між роботодавцем та представником трудового колективу, не вважається галузевою (регіональною) угодою.
Чи можна вносити записи до трудових книжок інших держав?
На практиці трапляється, що іноземці приходять на роботу з трудовими книжками своїх держав. Чи можна вносити записи до таких документів?
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Тобто трудові книжки ведуться на вимогу всіх працівників, які працюють у роботодавця незалежно від того, чи це юридична, чи фізична особа. До того ж зазначена стаття не визначає різниці, чи є працівник громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства, якщо він працює, то має вестися трудова книжка.
Питання, пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання й обліку, регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», якою, зокрема, затверджено й форму бланка трудової книжки, що використовується в України. Трудові книжки та вкладиші до них інших країн на території України не використовуються. То ж для іноземців, працевлаштованих у встановленому законом порядку, потрібно вести трудову книжку, встановленого в України зразка.
Як вносити записи до трудової книжки?
Розділом 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58) передбачено вимоги до заповнення трудових книжок:
а) загальні вказівки;
б) занесення відомостей про працівника;
в) внесення відомостей про роботу;
г) занесення відомостей про нагородження і заохочення;
д) заповнення трудової книжки при звільненні.
|
ВІДОМОСТІ, ЯКІ ЗАНОСЯТЬ ДО ТРУДОВОЇ КНИЖКИ |
|
|
Відомості про працівника |
• прізвище • ім’я • по батькові • дата народження |
|
Відомості про роботу
|
• прийняття на роботу • переведення на іншу постійну роботу • звільнення |
|
Відомості про нагородження і заохочення
|
• нагородження державними нагородами України та відзнаками України • заохочення за успіхи в роботі • інші заохочення відповідно до чинного законодавства України |
|
Відомості про відкриття та винаходи
|
• відкриття, на які видані дипломи • використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди |
|
Відомості про стягнення до трудової книжки не заносять! |
|
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться роботодавцем після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення. Вони повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць — двозначними).
Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ
З 12 жовтня діють нові правила надання відпустки для підготовки та участі у спортивних змаганнях
12.10.2025 набрав чинності Закон України від 19 червня 2025 р. № 4514-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання відпустки для підготовки та участі у спортивних змаганнях”
Цей документ упорядковує тривалість та порядок надання відпусток для підготовки та участі у змаганнях.
Що змінюється:
- Спортсмени, включені до складу національної збірної команди України, та спортивні судді матимуть право на відпустку до 40 днів. Порядок надання такої відпустки визначений Кабінетом Міністрів України (постанова від 01.06.2011 № 565).
- Відпустка надаватиметься як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
- Для спортсменів, які не входять до складу національної збірної команди, порядок і умови відпустки визначатимуться трудовим та/або колективним договором.
Уряд збільшив термін отримання компенсації роботодавцями з прифронтових регіонів за працевлаштування ВПО
Уряд збільшив термін, протягом якого роботодавці з прифронтових та найбільш постраждалих від повномасштабної війни регіонів будуть отримувати компенсацію за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до Постанови № 1271 від 08 жовтня 2025 р., яку розробило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, а Кабінет Міністрів підтримав, роботодавці будуть отримувати компенсацію протягом 6-ти місяців, а не 3-х, як було визначено раніше.
Звертаємо увагу, що програму буде розширено для роботодавців, які провадять діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.
«Ми прагнемо забезпечити більш тривалу підтримку роботодавців і водночас сприяємо збереженню робочих місць та економічного потенціалу регіонів, які постраждали від війни. Також важливо, що завдяки змінам, більша кількість ВПО матиме шанс отримати стабільну роботу. Крім того, програма стане більш доступною, адже ми спростили вимоги до подання заяви на компенсацію. Тепер її можна подати до центру зайнятості не лише за юридичною адресою підприємства, а й за місцем провадження діяльності роботодавця», – підкреслив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Нагадуємо, компенсація виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати (наразі 8000 грн) за кожну працевлаштовану особу-ВПО, за яку сплачується єдиний внесок на соціальне страхування (ЄСВ).
З початку дії програми, вже прийнято понад 32 тис. рішень про надання такої компенсації за понад 57 тис. працевлаштованих осіб.
Чому при скануванні трудової книжки з’являється вікно «Зчитування приватного ключа»
Поява вікна «Зчитування приватного ключа» означає, що Ви увійшли на портал не за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису), а через інший спосіб авторизації — наприклад, через ID.GOV.UA, Дія.Підпис або BankID.
Обов’яковою умовою направлення на опрацювання пiдготовленого звернення є пiдписання його саме КЕП.
Звільнення працівниці під час відпустки для догляду за дитиною та компенсація за соціальну відпустку
Працівниця підприємства перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але під час цієї відпустки вона вирішила звільнитися за власним бажанням. Чи зобов’язаний роботодавець виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку на дітей за ті…