Такі запитання виникли в ході інформаційно-роз’яснювальної роботи, яку проводили в закладах торгівлі посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони роз’яснили, що стаття 21 Кодексу законів про працю України надає працівникові право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Єдина умова, якої слід дотримуватись, визначена в статті 102-1 згаданого Кодексу: робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час. Тому, якщо такий працівник-сумісник бажає працювати на повну або неповну зайнятість, він має вказати це у заяві про прийняття на роботу.

Трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є в працівника основне місце роботи. Тож працівникові не потрібно надавати довідку з основного місця роботи. Працювати за сумісництвом можна і повний робочий день, якщо є умови для цього, адже законодавство не обмежує тривалість роботи за сумісництвом. Звісно, фізично працівник не може працювати одночасно на три повні ставки, адже, крім роботи, йому треба ще й відпочивати. Але контролювати, чи дійсно він десь іще працює на повну ставку, роботодавець не може та й не зобов’язаний.