Підстави для надання

Право працівників на навчальну відпустку при поєднанні роботи з навчанням у закладах вищої освіти передбачене ст. 216 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Тривалість такої відпустки залежить від:

• рівня акредитації навчального закладу,
• форми навчання (вечірня або заочна),
• курсу навчання,
• мети відпустки (настановні заняття, складання заліків та іспитів, підготовка і захист дипломної роботи тощо).

Для отримання навчальної відпустки працівник повинен надати:

1. Довідку-виклик із закладу освіти — за формою № Н-5.01, затвердженою наказом МОН від 21.06.2023 № 775;

2. Заяву на ім’я керівника підприємства про надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.

На підставі цих документів роботодавець видає наказ про надання навчальної відпустки.

Основні положення:

• Роботодавець зобов’язаний надати відпустку у період, зазначений у довідці-виклику.

• Тривалість визначається відповідно до форми навчання, курсу та мети.

• Закон встановлює граничні терміни, які можуть коливатись від 10 календарних днів до 4 місяців, залежно від рівня навчання і типу навчального процесу.

Нюанси для сумісників

Відповідно до ст. 217 КЗпП, на час додаткової навчальної відпустки середня заробітна плата зберігається лише за основним місцем роботи.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, право на додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням мають лише ті працівники, які працюють за основним місцем роботи.

Отже, навчальна відпустка за сумісництвом не оплачується.

Як діяти, якщо працівник працює в одного роботодавця і за основним місцем, і за сумісництвом?

За основним місцем роботи — працівнику надається оплачувана навчальна відпустка у звичайному порядку.

За місцем роботи за сумісництвом — він має право оформити відпустку без збереження заробітної плати, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону «Про відпустки».

При цьому роботодавець не має права відмовити у такій неоплачуваній відпустці. Її тривалість дорівнює кількості календарних днів навчальної відпустки, наданої за основним місцем роботи.

Таку позицію підтверджують листи Мінпраці від 16.05.2006 № 172/13/116-01 та Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1294/13/84-16.

Ця норма поширюється як на внутрішніх сумісників, так і на зовнішніх, тобто тих, хто працює у різних роботодавців. В обох випадках працівник має право на неоплачувану відпустку за сумісництвом на час оплачуваної навчальної відпустки за основним місцем роботи.

Висновки

• Оплачувана навчальна відпустка надається лише за основним місцем роботи.
• За роботою за сумісництвом навчальна відпустка не передбачена.
• Працівник, який перебуває в оплачуваній навчальній відпустці за основним місцем роботи, має право взяти неоплачувану відпустку за сумісництвом на такий самий період.

Таким чином, законодавство забезпечує працівнику можливість поєднувати роботу з навчанням, не порушуючи його права ні за основним місцем роботи, ні за сумісництвом.