3 вересня ВРУ прийняла за основу законопроєкт № 13335 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану, нагадує Дебет-Кредит

Ним пропонується дозволити критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу працевлаштовувати військовозобов’язаних навіть без належно оформлених військових документів. А вже 9 жовтня ВРУ прийняла в цілому та ІІ читанні законопроєкт №13335. 

Основні положення законопроєкту:

• бронювання працівників підприємств ОПК, навіть якщо у них є проблеми з військовим обліком;
• таке бронювання діє лише один раз на рік і не звільняє від відповідальності;
• встановлюється максимальний строк випробування — 45 днів при прийомі на роботу на підприємства ОПК;
• роботодавець має право звільнити працівника, якщо він не усунув порушення військового обліку вчасно.

13 жовтня 2025 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану» від 09.10.2025 № 4630-ІХ (законопроєкт від 30.05.2025 № 13335; далі – Закон № 4630) передали  на підпис Президенту.

Закон № 4630 почне діяти через один місяць з дня, наступного за тим, коли його опублікують.

 

Трапляються непоодинокі випадки, коли працівники самі не здогадуються, що працюють неофіційно. Працівник подав всі документи, сторонами була досягнута згода щодо умов роботи за трудовим договором, але роботодавець не оформив наказ про прийняття на роботу, не направив повідомлення органам ДПСУ про прийняття працівника на роботу і в подальшому не сплачував єдиний соціальний внесок (ЕСВ) за працівника.

Працівнику слід пам’ятати, що відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, статті 110 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, в тому числі ЄСВ;

в) суму заробітної плати, що належить до виплати.

Надання зазначеної інформації не право, а обов'язок роботодавця. Рекомендуємо зберігати надану роботодавцем інформацію про виплату заробітної плати.

Працівникам також рекомендується періодично перевірити сплату ЄСВ роботодавцем. Це можна зробити через вебпортал Пенсійного фонду України (ПФУ) Такий спосіб найзручніший і найшвидший.

Що робити:

• Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у банку, податковій чи акредитованому центрі сертифікації.
• Перейти на сайт https://portal.pfu.gov.ua.
• Авторизуватися за допомогою КЕП або Дія. Підпису, системи GOV.ID або за логіном і паролем, який можна отримати в сервісному центрі територіального органу Фонду.
• Переглянути на титульній сторінці розділ «Ознака наявності заробітної плати без сплати внесків в закритих звітних періодах».
• Відмітка «Ні» в розділі означає, що страхові внески сплачено за всі періоди трудової діяльності працівника.
• Відмітка «Так» свідчить про наявність у реєстрі застрахованих осіб відомостей про нараховану заробітну плату/дохід/грошове забезпечення застрахованої особи без сплати внесків.
• За потреби на вебпорталі Фонду ви можете замовити довідки ОК-5 або ОК-7.
• Перевірити факт сплати страхових внесків можна через мобільний застосунок «Пенсійний фонд». Доступний у Google Play та App Store.

Можна також звернутися особисто з паспортом та РНОКПП до сервісного центру Пенсійного фонду за місцем проживання та отримати витяг форми ОК-5.

Набув чинності Закон України «Про професійну освіту» від 21 серпня 2025 року № 4574. Закон набрав чинності 12 вересня 2025 року.

Законом України № 4574 внесені зміни до Кодексу законів про працю України. Зокрема, доповнено статтю 21 КЗпП новим поняттям «студентський трудовий договір».

Студентський трудовий договір дає змогу студентам та курсантам (слухачам) поєднувати навчання з роботою, отримувати офіційну оплату та користуватися трудовими гарантіями.

Студентський трудовий договір — це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти (студенти та курсанти (слухачі)) та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.

Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.

Студентський договір дозволяє поєднати навчальний процес з трудовою діяльністю, що дає можливість студенту виконувати трудові функції в межах своєї освітньої програми безпосередньо на робочому місці. При цьому, студент виконуючи роботу, що відповідає його майбутній професії та дотримується графіка роботи і графіка навчання. Ця вимога є обов’язковою.

Закон № 4574 також встановлює низку гарантій для (студента та курсантів (слухачів)) під час проходження практики.

Суб’єкти господарювання (роботодавці), що організовують практичну підготовку здобувачів професійної освіти, зобов’язані забезпечити умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеки життєдіяльності та виробничої санітарії (пункт 4 статті 17 Закон № 4574);

Під час практичної підготовки забороняється використовувати працю здобувачів професійної освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою та договором з підприємством, установою, організацією, іншим суб’єктом господарювання (пункт 5 статті 17 Закон № 4574); тобто його трудові функції повинні відповідати його освітній програмі.

Практична підготовка здобувачів професійної освіти у закладі професійної освіти, установах, організаціях, на підприємствах, в інших суб’єктах господарювання може передбачати виплату винагороди.

Винагорода за виконану роботу в межах проходження практичної підготовки перераховується на рахунок здобувача професійної освіти на підставі студентського трудового договору (форма якого не передбачена новим Законом) відповідно до законодавства (пункт 6 статті 17 Закон № 4574).

Зверніть увагу! Законом України № 4574  також внесені зміни до:

• статті 63 КЗпП, а саме забороняється залучення до надурочних робіт працівників, які навчаються в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, у дні занять (стаття 220 КЗпП).
• пункту 5 частини першої статті 82 КЗпП, а саме до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 КЗпП), зараховуються час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців у закладах професійної освіти.
• статті 203 КЗпП, а саме при підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки.

Відповідно до Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 559, строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування.

Але є важливе уточнення — цей строк не може перевищувати термін дії:

• відстрочки від направлення для проходження базової військової служби — для призовників;
• відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) — для військовозобов’язаних та резервістів.

Тобто, навіть якщо документ сформовано на рік, але ваша відстрочка закінчується через 6 місяців — саме через 6 місяців втратить чинність і сам документ.

Після завершення строку дії військово-обліковий документ в електронній формі можна повторно сформувати — однак його зміст буде залежати від даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Якщо дію відстрочки або бронювання продовжено, це автоматично підтягнеться у новому документі. Якщо ж відстрочка втратила чинність — новий документ відобразить ваш актуальний статус без неї.

Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020), що набув чинності 1 вересня 2021 року, затверджено наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2020 року № 144 «Про прийняття та скасування національних стандартів».

Згідно з ДСТУ 4163:2020 розшифрування особистого підпису посадової особи в усіх відповідних реквізитах, що потребують підписання, складається з 2 елементів: власного імені посадової особи та її прізвища, яке друкують великими літерами. Ця вимога стосується й прізвища посадової особи, якій адресують документ. Таке нововведення базується на приведенні ДСТУ 4163:2020 у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (далі — Постанова № 55).

РЕКВІЗИТИ, ДЕ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ ВЛАСНЕ ІМ’Я ТА ПРІЗВИЩЕ

15 «Адресат».

16 «Гриф затвердження».

17 «Резолюція».

22 «Підпис».

24 «Віза документа».

25 «Гриф погодження (схвалення) документа».

26 «Відмітка про засвідчення копії документа».

28 «Відмітка про ознайомлення з документом».

29 «Відмітка про виконання документа».

Питання заповнення трудових книжок не віднесено до питань, які регулюються нормами стандарту або Постанови № 55. Отже, відомості на титульному аркуші виконуються повністю із зазначенням прізвища, імені та по батькові працівника. Дані ж про особу, що засвідчує своїм підписом відомості в трудовій книжці, тобто керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи, записуються у форматі «ініціали та прізвище», що виконується звичайним рукописним текстом з дотриманням норм правопису.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ

У такому разі можна скористатися загальним правилом, визначеним Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, щодо виправлення неправильних записів. Після запису про прийняття на роботу після відповідного порядкового номера, дати внесення запису пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним», після чого відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок видається вкладиш до трудової книжки. Слід зазначити, що видається він у тому самому порядку, як і трудова книжка, і без неї він недійсний.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ