У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №14109, ініційований Кабінетом Міністрів України, що передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу. Так, документ спрямований на посилення відповідальності за порушення вимог законодавства щодо безпеки та здоров'я працівників на роботі, інформує Вікторія Оцоколіч, головний редактор ЮРЛІГА

Законопроект є системно та невід'ємно пов'язаним із проектом Закону України «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі» (реєстр. № 10147 від 13.10.2023), та спрямований на встановлення відповідальності роботодавців та працівників за порушення вимог законодавства в сфері безпеки та здоров'я працівників на роботі, зауважив постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Отож, ключовими положеннями законопроєкту №14109 є:

• замість понять «охорона праці» та «безпека праці» впроваджується термін «безпека та здоров'я працівників на роботі» - відповідно до європейських стандартів;
• заміна назви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки та здоров'я працівників на роботі;
• встановлюється адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки, що призвели до шкоди здоров'ю, особливо під час виконання робіт підвищеної небезпеки (право накладати штрафи від 25 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - залежно від посади та характеру порушення).

Очікується, що реалізація проєкту акта сприятиме забезпеченню застосування законодавства про безпеку та здоров'я працівників на роботі та подальшого зближення із законодавством ЄС.

Ні, роботодавець не має права відправляти вагітну жінку у відрядження, оскільки це заборонено статтею 176 Кодексу законів про працю України. Ця норма є чинною як у мирний час, так і в умовах воєнного стану, і стосується також заборони залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні.

Трудовий договір може бути укладено як в усній, так і в письмовій формі.

Наказ про прийняття на роботу є обов’язковим документом, який оформлює укладення трудового договору, навіть якщо він має письмову форму. Саме наказ підтверджує зарахування працівника на роботу та є підставою для подання Повідомлення про прийняття на роботу до Державної податкової служби України (ДПС).

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України, працівника не можна допускати до роботи без укладення трудового договору та оформлення наказу про прийняття на роботу.

Наказ і подане Повідомлення про прийняття на роботу є обов’язковими умовами для початку роботи працівника.

Так, скасування доплат за результатами атестації вважається зміною істотних умов праці. Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Водночас, у період дії воєнного стану роботодавець повинен повідомити працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці не пізніш як до запровадження таких умов.

Тривалість щорічної основної відпустки визначається Законом про відпустки. Відповідно до цього документу, у загальному випадку тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, нагадує factor.academy

Важливо

 Погодинна форма оплати праці не впливає на тривалість цієї відпустки.

 Якщо працівник-погодинник відпрацював робочий рік, за який надається відпустка, не повністю.

У такому випадку кількість днів відпустки обчислюють так:

• кількість календарних днів щорічної відпустки, які належать працівнику за повністю відпрацьований робочий рік, ділять на загальну кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка;
• отриманий результат множать на кількість календарних днів у такому році, що входять до відпускного стажу працівника.

Знайома картина? Працівник втомлений, очі червоні, реакція сповільнена, але він продовжує працювати, бо «треба закінчити». А потім стається травма.

Правда в тому, що половина виробничих інцидентів стається через втому. Але ми рідко про це говоримо, бо звикли: робота — понад усе.

Що реально допомагає знизити ризики через втому:

• Мікроперерви. Навіть 5 хвилин відпочинку кожні 2 години знижують ризик помилок майже вдвічі.
• Ротація завдань. Якщо людина 8 годин стоїть біля верстата, увага падає. Чергування простих і складніших робіт — це теж безпека.
• Сигнали втоми. Навчіть команду помічати ознаки: уповільнені рухи, часті помилки, відсутність реакції на команди.
• Культура "сказати стоп". Створіть середовище, де працівник може сказати: «Я втомився, мені треба пауза» — без страху покарання.
• Приклад керівника. Якщо начальник працює по 12 годин без відпочинку — команда буде робити так само.