В умовах аварійних відключень електроенергії посилюються ризики виробничого травматизму на підприємствах, в установах, організаціях.  Між тим, стаття 13 Закону України «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Про забезпечення безпеки праці під час аварійних відключень електроенергії йшлося в ході наради, яку провели з працівниками ПОГ Криворізьке УВП УТОС фахівці відділу з питань безпеки праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області. Вони звернули увагу на необхідність:

• призначення на підприємстві відповідальної особи, яка координуватиме роботу підприємства під час аварійного відключення та процесу відновлення електропостачання;
• розроблення алгоритму дій працівників на кожному робочому місці щодо недопущення травматизму та нещасних випадків під час використання інструментів і обладнання підвищеної небезпеки, що приводяться в дію через електроживлення, а також під час пересування територією підприємства в разі відсутності електропостачання;
• відпрацювання з працівниками навичок і дій у разі аварійного відключення електроенергії на навчальних зборах, практичних заняттях і тематичних тренінгах;
• забезпечення підключення аварійного освітлення в усіх виробничих приміщеннях під час відключення електроенергії, а за його відсутності – наявності аварійних ліхтарів;
• ввімкнення обладнання після відновлення електропостачання лише за дозволом відповідальної особи.

Інспектори нагадали, що перед запуском обладнання необхідно переконатися в безпечності його пуску для працівників, які перебувають на робочих місцях. Технічний стан електрообладнання має забезпечувати безпечну роботу та відповідати умовам експлуатації, визначеним у технічній документації підприємства-виробника. Крім того, працівники мають бути поінформовані про порядок дій у разі оголошення повітряної тривоги, початку бойових дій або потреби в евакуації персоналу.

Ознайомитися з рекомендаціями щодо трудових відносин, законодавства з питань охорони праці, психосоціальної підтримки на роботі, а також отримати консультування онлайн можна на інформаційному порталі Держпраці за посиланням: https://pratsia.in.ua .

Про це детально поінформувала на запит журналістки інформаційного порталу «Гречка» Ірини Требунських начальниця відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Олена Хіміч. Згідно із законодавством, звільняти вагітних жінок за ініціативою роботодавця заборонено. Виняток можливий лише у випадку ліквідації підприємства — і навіть тоді жінку мають обов’язково працевлаштувати на інше місце. Роботодавець зобов’язаний на період пошуку нової роботи — виплачувати середню зарплату.

На період працевлаштування за такою жінкою зберігається середній заробіток, але не більше ніж протягом трьох місяців.

Якщо жінка сама подає заяву про звільнення, це її право. Але у випадках, коли звільнення відбулося без згоди працівниці або вона вважає його незаконним, варто звертатися до Державної служби України з питань праці.

«Держпраці не поновлює на роботі, але фіксує порушення законодавства і може притягнути роботодавця до адміністративної відповідальності. Поновити працівника на посаді може лише суд».

Якщо ж працівниця стикається з тиском на роботі — психологічним чи економічним, так званим мобінгом, — також можна звертатися до Держпраці. З 1 жовтня 2025 року служба має право проводити перевірки за фактами мобінгу.

Довести факт психологічного тиску складніше, адже, може скластися ситуація, коли одна людина заявлятиме одне, інша — інше, але підтверджень їхнім словам немає. Тому бажано мати свідків, які підтвердять ваші слова, або інші докази — письмові свідчення, аудіо чи відеозаписи. Водночас інспектори можуть приймати такі матеріали лише у належній формі (на носії, який можна прослухати чи переглянути).

Олена Хіміч зазначила, що реальні наслідки для роботодавця можливі лише після рішення суду, яке підтвердить факт мобінгу або незаконного звільнення. У такому разі працівниця може отримати компенсацію — виплату у розмірі тримісячного середнього заробітку або домогтися звільнення особи, яка здійснювала тиск.

Посадовиця також наголосила, що важливо повідомити роботодавця про свій статус — вагітність, наявність малолітніх дітей чи інші обставини, що надають пільги чи впливають на умови праці.

«Потрібно офіційно повідомити про своє становище — через відділ кадрів, наприклад. І бажано, щоб залишився письмовий слід у вхідній документації, який підтвердить, що ви повідомляли про ту ж вагітність, наприклад», — підкреслила вона.

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою та виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення цього питання жінка підлягає звільненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Ці норми статті 178 Кодексу законів про працю України роз’яснили, відповідаючи на запитання працівниці закладу торгівлі, посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони звернули увагу на те, що у випадку, коли заробіток вагітної жінки на легшій роботі є вищим, ніж той, який вона одержувала до переведення, їй виплачується фактичний заробіток.

Ні, працівник зобов’язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. В свою чергу, роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати до проходження медичного огляду.

Середня заробітна плата у Києві у розрахунку на одного штатного працівника становила 40111 гривень у вересні. Розповідає Бухгалтер.ua з посиланням на NV Бізнес.

До трійки видів економічної діяльності з найвищими середніми зарплатами у столиці увійшли:

• добувна промисловість і розроблення кар'єрів — 88420 грн (в середньому по Україні — 38409 грн);

• інформація та телекомунікації — 76179 грн (по Україні — 64330 грн);

• фінансова та страхова діяльність — 57183 грн (по Україні — 50706 грн).

Вище за середню зарплату по Києві отримують у таких галузях економіки:

• промисловість — 45975 грн;

• переробна промисловість — 44032 грн;

• постачання електроенергії, газу, пари — 48809 грн;

• професійна, наукова та технічна діяльність — 44311 грн;

• державне управління та оборона — 49821 грн;

• надання інших видів послуг — 45369 грн.

До переліку видів економічної діяльності з найнижчими середніми зарплатами увійшли переважно т.зв. бюджетні галузі:

• освіта — 24385 грн (в середньому по Україні — 16901 грн);

• охорона здоров'я та надання соціальної допомоги — 25485 грн (по Україні — 18373 грн);

• тимчасове розміщування і організація харчування — 21285 грн (по Україні — 18807 грн);

• мистецтво, спорт, розваги та відпочинок — 30596 грн (по Україні — 19319 грн);

• діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування — 27665 грн (20490 грн).

Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Приклади записів про звільнення працівника містяться в пунктах 2.26-2.29 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58).

Приклад 1: "Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України"

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин.

Приклад 2: "Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахуванням у вищий навчальний заклад, ст. 38 КЗпП України"

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил:

• у графі 1 ставиться порядковий номер запису;
• у графі 2 — дата звільнення;
• у графі 3 — причина звільнення;
• у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, — наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штату працівників. 10 жовтня 1993 року є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження:

Приклад 3: "Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України"

У разі переходу на виборну посаду в графі 3 робиться запис: "Звільнений у зв'язку з обранням на виборну посаду в таку-то організацію, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із здійсненням заходів щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крім підстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповідне рішення Уряду України.

Приклад 4: у графі 3 записується "Звільнено за скороченням штатів (чи чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України" і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ

Ні. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 не передбачено інших способів виправлення записів, ніж ті, що описано в пункті 2.10, тому виправлення записів шляхом закреслювання, замальовування ручкою-коректором, заклеювання папером не допускається.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ