У травні до статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» були внесені зміни, які зобов’язують кожну зі сторін трудового договору постійно, зокрема, під час призупинення його дії, забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (в строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних:

• адреси місцезнаходження (місця проживання),
• адреси електронної пошти (за наявності),
• номерів телефону тощо.

Про це, відповідаючи на запитання працівника, який зателефонував до управління інспекційної діяльності у Запорізькій області, повідомила інспектор праці.

Вона роз’яснила, що, відповідно до згаданої статті, роботодавець має вносити відповідні зміни до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Роботодавець-фізична особа, яка не є підприємцем, може просто надсилати інформацію на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти або за номером телефону працівника. В свою чергу, працівник має надсилати інформацію на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу його електронної пошти, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності в працівника можливості надіслати інформацію поштою або технічними засобами електронних комунікацій роботодавець може бути поінформований текстовим повідомленням на його офіційний номер телефону.

Якщо одна зі сторін трудового договору не виконує зазначену вимогу, здійснення іншою стороною трудового договору комунікації за останніми відомими їй адресою місцезнаходження (місця проживання), адресою електронної пошти або номером телефону вважається належним виконанням такою стороною вимоги щодо повідомлення іншої сторони трудового договору.

12 вересня набрав чинності Закону України «Про професійну освіту» від 21 серпня 2025 року № 4574-IX, нагадує Бухгалтер.ua

Закон №4574 доповнив КЗпП поняттям студентського трудового договору, під яким розуміють особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій. Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.

Також передбачено зміну умов оплати праці практикантів. Надалі, з 12 вересня, винагорода за виконану роботу в межах проходження практичної підготовки перераховується повністю на рахунок здобувача професійної освіти на підставі студентського трудового договору відповідно до законодавства.

Також суб'єкти господарювання, що організовують практичну підготовку здобувачів професійної освіти, зобов'язані забезпечити умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеки життєдіяльності та виробничої санітарії. Під час практичної підготовки забороняється використовувати працю здобувачів професійної освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою та договором з підприємством, установою, організацією, іншим суб'єктом господарювання.

При триваючих порушеннях трудової дисципліни, які характеризуються безперервністю вчинення протягом певного часу та не мають чітко окреслених часових меж, передбачений ч. 1 ст. 148 КЗпП України місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення обчислюється з дня виявлення порушення, яким вважається день складення акта чи іншого документа, що фіксує порушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, позивач зазначив, що працює на посаді головного лікаря на підставі контракту з районною радою. За розпорядженням міського голови в період із 6 вересня до 21 жовтня 2021 року проведено перевірку фінансово-господарської діяльності лікарні, результати якої зафіксовані в довідці від 28 грудня 2021 року. 27 січня 2022 року міський голова видав розпорядження про накладення на головного лікаря дисциплінарного стягнення (догани) за неналежне виконання обов’язків і тимчасово призупинив виплату надбавки та преміювання.

Позивач вважав дисциплінарне стягнення незаконним через порушення строків і порядку проведення перевірки й накладення стягнення, відсутність конкретного опису проступку та його тяжкості, нормативного обґрунтування, а також ігнорування його пояснень щодо висновків перевірки.

Суди позов задовольнили, дійшовши висновку, що відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності після спливу одного місяця з дня виявлення проступку та шести місяців з дня вчинення окремих порушень, порушивши вимоги ст. 148 КЗпП України.

КЦС ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Колегія суддів зазначила, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача в межах строків для накладення дисциплінарного стягнення, оскільки днем виявлення проступку є день, коли відповідачу як роботодавцю стало відомо про цей проступок та про особу, яка його вчинила, і таким днем є день складення довідки про результати перевірки – 28 грудня 2021 року. Тобто накладення дисциплінарного стягнення відбулося в місячний строк з дня виявлення відповідачем проступку.

КЦС ВС зазначив, що більша частина вчинених позивачем порушень трудових обов’язків є триваючими порушеннями, які остаточно зафіксовані в довідці від 28 грудня 2021 року, а щодо таких порушень, як непроведення інвентаризації кредиторської заборгованості станом на 01 жовтня 2021 року, неподання на затвердження органу управління штатних розписів підприємства від 01 серпня, 01 вересня 2021 року, шестимісячний строк для накладення дисциплінарного стягнення станом на 27 січня 2022 року не сплив, а тому немає підстав для висновку, що відповідач порушив передбачений ч. 2 ст. 148 КЗпП України строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене КЦС ВС скасував судові рішення та ухвалив нове – про відмову в задоволенні позову. 

Постанова КЦС ВС від 13 серпня 2025 року у справі № 392/404/22 (провадження № 61-14430св24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129582425.

Кабінет міністрів змінив порядок допомоги внутрішньо переміщеним особам, запровадивши додаткову "сьому" виплату. Її отримають ВПО, які після переміщення офіційно працювали або зареєструвалися ФОП і продовжували працювати всі 6 місяців, інформує unn.ua

Кабінет міністрів змінив порядок допомоги внутрішньо переміщеним особам, за яким ВПО отримають "сьому" виплату, які після переїзду офіційно працювали, чи зареєструвалися ФОП і продовжували працювати всі 6 місяців. Про це повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді України Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі, передає УНН.

Деталі

Внесено зміни до порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Передбачено додаткову "сьому" виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам, які після переміщення та призначення їм допомоги на шестимісячний період продовжили працювати або отримувати доходи як фізичні особи - підприємці, або працевлаштувалися/зареєструвалися як фізичні особи - підприємці та продовжували працювати до кінця цього періоду

Як пояснив нардеп Олексій Гончаренко, зараз допомога на проживання виплачується протягом 6 місяців, однак тепер з’являється додаткова "сьома" виплата.

Її отримають лише ті переселенці працездатного віку, які після переїзду офіційно працювали чи зареєструвалися ФОП і продовжували це робити всі 6 місяці.

Нагадаємо

В Україні кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб становить 3,7 млн осіб.

Якщо в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України людина виявила неактуальні або помилкові відомості про себе (наприклад, помилку в даті народження, неактуальну адресу проживання тощо), можна звернутися до Фонду для виправлення / актуалізації інформації. Як це зробити?

Алгоритм дій

1. Зайдіть в особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
2. У лівому боковому меню розділу “Комунікації з ПФУ” оберіть пункт “Анкета для зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб” (далі — Анкета).
3. Заповніть екранну форму Анкети. 
4. Поставте позначку в чек-боксі “Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних”.
5. Прикріпіть скан-копію паспорта, інших документів, що підтверджують актуальні / правильні дані (наприклад, свідоцтво про шлюб, зміну прізвища, імені, по батькові).
6. Підпишіть Анкету за допомогою КЕП: оберіть файл ключа та введіть пароль. Натисніть кнопку “Підписати та відправити до ПФУ”. Після відправлення заяви на екрані з’явиться повідомлення “Запис збережено та відправлено на розгляд до ПФУ”.
7. Результат обробки заяви перегляньте в особистому кабінеті в розділі “Мої звернення”. Як тільки фахівець Фонду опрацює Анкету, звернення набуде статусу “Виконано”.

Довідково

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даного Реєстру.

Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та частиною третьою статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється окрема персональна облікова облікова картка. Підстави відкриття облікової картки визначає діюче законодавство.

Доступ до своїх персональних даних, які наявні в Пенсійному фонді, особа може отримати дистанційно засобами вебпорталу Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) здійснивши авторизацію в особистому електронному кабінеті на вебпорталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), допомогою банківської картки (за ID.GOV.UA) чи використовуючи “Дія.Підпис”.

Цього року державне свято – День захисників і захисниць України 1 жовтня припадає на середу. Але в Україні триває воєнний стан, а у період дії воєнного стану не застосовуються норми щодо святкових та неробочих дні, згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022.

На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає.

Всього у жовтні 2025 року 31 календарних днів. Із них:

• норма тривалості робочого часу при 40-год. робочому тижні – 184 год
• робочих днів – 23
• кількість днів, робота в які не проводиться – 8
• із них святкових – 0
• вихідних днів – 8
• днів, що передують святковим та неробочим (скорочені на 1 год. при 40-год. робочому тижні) – 0

Нагадуємо, що графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.