Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і виплачується за весь період такої відпустки.

Стандартна тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами становить 126 календарних днів: 70 днів до пологів і 56 – після пологів. У разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей – 70 календарних днів до пологів і 70 після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період зазначеної відпустки, тривалість якої становить 90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів.

За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки передбачена до пологів (70 або 90 днів залежно від випадку) може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів).

Підставою для призначення застрахованій особі допомоги по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого Наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066, медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» формується з визначеної пацієнткою дати у період від початку 30 тижня вагітності (27 тижня вагітності – для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи) та до дня пологів (включно). Якщо пацієнтка бажає перенести формування медичного висновку на строк пізніше, ніж початок 30 тижня вагітності (27 тижня вагітності), вона пише відповідну заяву.

Отже, залежно від обставин, медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» може бути сформовано виключно на такі терміни:

• 126 календарних днів з 30 тижня вагітності;
• 140 календарних днів – у разі народження живої чи мертвої дитини при пологах до 30 тижня вагітності або у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів після 30 тижня вагітності;
• 56 календарних днів з дати пологів, якщо народилася одна жива дитина при пологах без ускладнень після 37 тижнів вагітності;
• 70 календарних днів з дати пологів при пологах у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів після 30 тижня вагітності;
• 14 календарних днів з дати наступної за датою завершення і як продовження попереднього медичного висновку категорії «Вагітність та пологи» тривалістю 56 або 126 календарних днів в залежності від випадку;
• 180 календарних днів для жінок, які належать до 1-3 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 27 тижня вагітності;
• 90 календарних днів з дати пологів для жінок, які належать до 1-3 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розслідування проводиться, якщо на виробництві стався нещасний випадок, зокрема, й про який своєчасно не повідомлений роботодавець, чи внаслідок якого потерпілий не одразу втратив працездатність, нагадує Держпраці

Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок (якщо він не підлягає спеціальному розслідуванню), на підприємстві наказом роботодавця створюється комісія, до складу якої входять:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладене виконання функцій з охорони праці, – голова комісії;
• представник територіального органу ПФУ;
• представник профспілки (в разі її відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• інші представники підприємства, посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

1 жовтня 2025 року набули чинності зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу.

Згадані зміни передбачають, що під час воєнного стану посадовці Державної служби з питань праці можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Такі перевірки проводитимуться за заявою працівника або профспілки, а підставою може бути виявлення неоформлених трудових відносин, законність припинення трудових договорів або ж вчинення мобінгу, тобто систематичного психологічного або економічного тиску, спрямованого на приниження гідності працівника, його ділової репутації та створення ворожої атмосфери на робочому місці. Про це розповіла в ході інформаційно-консультативного заходу в одній із громад головний спеціаліст сектору з питань впровадження та реалізації програм психосоціальної підтримки управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вона звернула увагу, що вчинення мобінгу заважає створенню психологічно безпечного робочого середовища й негативно впливає на продуктивність праці.

Держпраці оприлюднило проєкт постанови КМУ щодо змін у критеріях ризику для планових заходів держнагляду. Йдеться про сфери охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, роботи з вибуховими матеріалами, зайнятості населення та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Що пропонують: 

1.  Оновити критерії для сфер охорони праці, промбезпеки, гігієни праці, вибухових матеріалів:

• порушення законодавства, виявлені за останні 5 років;
• нещасні випадки та профзахворювання з організаційних причин;
• порушення при розслідуванні нещасних випадків.

2. Додати критерії для сфери зайнятості:

• порушення законодавства про зайнятість населення;
• порушення щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

3. Оновлені додатки:

• Додаток 1 – ризики негативних наслідків;
• Додаток 3 – критерії, бали, шкала та періодичність перевірок у сфері охорони праці;
• Новий Додаток 5 – аналогічні критерії для сфери зайнятості.

Допомога по частковому безробіттю — вид державної підтримки застрахованих осіб з-поміж працівників та фізичних осіб-підприємців у випадку втрати ними частини заробітної плати чи доходу.

Це може відбутися у зв’язку скороченням чи зупиненням виробництва продукції, зменшенням кількості виконання робіт чи надання послуг. Причинами цьому можуть бути надзвичайні ситуації економічного, технологічного характеру чи у разі виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.

Таку державну допомогу можуть отримати наймані працівники та фізичні особи-підприємці, якщо продовж останніх шести місяців, до настання часткового безробіття, ними сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також це можливо лише за умови, що вони є застрахованими особами.

Умови отримання такої допомоги:

1. Якщо у роботодавця зупинення чи скорочення виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг і цей регрес охопив не менш як 20% чисельності працівників.

2. Якщо рівень скорочення робочого часу працівників або ФОП становить 30% і більше на місяць.

3. Якщо у роботодавця або ФОП немає заборгованості зі сплати заробітної плати, єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування чи заборгованості перед державним та місцевим бюджетом.

4. Якщо роботодавець сплатив за кожного працівника або ФОП, який є застрахованою особою, єдиний внесок та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення чи скорочення виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

Розмір допомоги: максимальний розмір допомоги в разі часткового безробіття не може перевищувати 50 відсотків мінімальної зарплати. Для отримання цієї допомоги, можна заповнити заяву в електронному кабінеті роботодавця на сайті Державної служби зайнятості та підписати її власним цифровим підписом. Або ж роботодавець або фізична особа-підприємець особисто звертаються до центру зайнятості за місцем провадження діяльності та подають заяву про надання такої допомоги.

Такі заявки опрацьовуються центром зайнятості впродовж п’яти робочих днів. Повідомлення про прийняте рішення заявник надсилається не довше, як через три робочі дні.

Допомога по частковому безробіттю виплачується 180 календарних днів упродовж трьох років.

За детальнішою інформацією щодо цього питання, можна звернутися до спеціалістів контакт-центру за безкоштовним номером 1518.

Такі консультації надаються: з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п’ятницю з 9:00 до 16:45.

20 жовтня 2025 року Президент зареєстрував у ВРУ, а 21 жовтня прийнято в цілому законопроєкти:

• №14129 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації";
• №14128 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Ними передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 05:30 5 листопада 2025 року ще на 90 діб (тобто до 3 лютого 2025 року).

Очікуємо на підписання Президентом та офіційне опублікування.

У ВРУ зареєстровано законопроєкт №14121 "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо відзначення Дня подяки (без вихідного дня)". Його автором є Г. Мазурашу, інформує Дебет-Кредит

Законопроєктом пропонується внести зміни до ст. 73 КЗпП, визначивши, що 22 жовтня відзначається День подяки (без запровадження вихідного дня).

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як зазначено у пояснювальній записці, в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України продовжується потужне відродження Української нації та національної ідентичності. Встановлення дати святкування Дня подяки 22 жовтня сприятиме підняттю рівня усвідомлення важливості вдячності на загальнонаціональний рівень, коли громадянам «дата в календарі» нагадає про «потребу» висловити подяку всім тим, кому вона вважає за доцільне, – Богу і людям, які допомогли і підтримали, які творять добро на землі.

Запропонована дата «зручна» ще й тим, що це осіння пора, багата урожаєм овочів та фруктів, що сприятиме запровадженню традиції проводити таке свято за родинним столом, в компанії рідних і друзів. У світі 22 жовтня відзначають День змін на краще. Свято National Make A Difference Day присвячене тому, щоб люди мали змогу спільними зусиллями змінити світ, допомогти оточуючим та зробити життя кращим, що логічно поєднується з ідеєю Дня подяки.

Неспішне виконання робочих завдань, міти, які не затягуються і не займають більшу частину дня, перерви на каву та обід, невелика прогулянка й small talk з колегами… Звучить як ідеальний день, чи не так? Насправді в реальному робочому дні справи часто накопичуються, а поїсти встигаєте хіба що однією рукою, поки іншою відповідаєте на робочі повідомлення.

Але мрія про спокійний і продуктивний робочий день може стати реальністю. Головне – знати секрети продуктивності та правильно організувати ритм дня. Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni, пропонує вашій увазі «ідеальний сценарій» робочого дня по годинах, який допоможе працювати ефективно та при цьому залишати сили на життя поза роботою.

6:00-7:00 – спокійний старт

Від початку вашого дня залежить, під яким девізом він пройде. Не дарма, коли відчуваєте, що «встали не з тієї ноги», все ніби не клеїться протягом дня. Тож, аби день був спокійним і продуктивним, почніть його без поспіху. Після пробудження не хапайтеся одразу за телефон – дайте мозку час увімкнутися. Легка розтяжка, склянка води, коротка медитація або просто кілька хвилин тиші – чудовий спосіб підготуватися до нового дня.

Рекомендуємо вранці не читати новини та не перевіряти робочу пошту, щоб зберегти спокій і налаштуватися на продуктивний день.

7:00-8:00 – енергія в русі

Після того як ви дали собі час прокинутися, пора трохи порухатися та підзарядити мозок. Якщо ви працюєте в офісі, пройдіться до нього пішки (якщо це можливо), або прогуляйтеся одну зупинку громадського транспорту, припаркуйтеся трохи далі від офісу та пройдіть решту шляху. Тим, хто працює з дому, підійде руханка, коротка прогулянка біля будинку або пробіжка – варіантів безліч.

Не забувайте також про перший прийом їжі. Сніданок має бути легким, але поживним: білки, складні вуглеводи та трохи фруктів. Можна також продумати 1-2 цілі на день, щоб тримати фокус на головному.

8:00-11:00 – «золоті години» мозку

Найвища концентрація уваги проявляється саме в ці ранкові години. Тому не варто витрачати їх на теревені за кавою чи перегляд стрічки соцмереж – краще присвятіть цей час найскладнішим і найважливішим завданням. Вимкніть сповіщення, поставте телефон у режим «не турбувати», щоб вас нічого не відволікало. 90 хвилин глибокої роботи принесуть більше результату, ніж три години поверхневих спроб щось зробити.

10:50-11:10 – коротка пауза

Час може варіюватися, але після продуктивної роботи обов’язково потрібна пауза. Зробіть каву або трав’яний чай, пройдіться, розімніться. Дайте мозку можливість переключитися. Якщо є можливість, вийдіть на свіже повітря хоча б на 5 хвилин – це оживить вашу здатність концентруватися.

11:30-13:00 – командні завдання

На цей час найкраще планувати зустрічі з командою. Всі вже закрили термінові задачі, але ще не встигли втомитися й готові до продуктивного міта. Спробуйте організовувати командну комунікацію саме на цей період – це зменшить кількість відволікань у пікові години продуктивності.

13:00-14:00 – повноцінна обідня перерва

Забудьте про перекуси за комп’ютером! Повноцінна обідня перерва – це також частина роботи. Їжте спокійно, відкладіть гаджети, розмовляйте з колегами про щось поза роботою або просто побудьте наодинці. Ваш мозок вам подякує.

14:00-16:00 – рутинні справи

У другій половині дня рівень енергії традиційно знижується, тому саме час для «легкої артилерії»: перевірка пошти, короткі дзвінки, звіти, оновлення документів.

Якщо втрачаєте темп і починаєте прокрастинувати, скористайтеся методом Pomodoro: 25 хвилин роботи – 5 хвилин відпочинку.

16:00-17:00 – друге дихання

Наприкінці дня раптово можуть зʼявитися сили для виконання робочих завдань. Якщо вони є, завершіть день коротким блоком творчої або стратегічної роботи – саме в цей час приходять свіжі ідеї.

Також підбийте підсумки: що зроблено сьогодні і що потрібно виконати завтра.

17:00-18:00 – м’яке завершення

Не обривайте роботу різко, закриваючи ноутбук. Дайте собі 15-20 хвилин, щоб розкласти все по місцях: приберіть на столі, закрийте робочі вкладки, зробіть записи у планері тощо.

18:00+ – час для себе

Після робочого дня варто відкласти справи та поринути у власне життя: прогулянка, спорт, хобі, близькі люди. Вимкніть робочі сповіщення та дозвольте собі відпочивати без почуття провини – це інвестиція в продуктивність наступного дня.

Ідеальний робочий день – це не про жорсткий графік, а про гармонію між зусиллям і відновленням. Якщо ви навчитеся підлаштовуватися під свій біоритм і дотримуватись власного темпу, продуктивність стане не метою, а природним станом.

В листопаді на українців не чекають додаткові вихідні і не через дію Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", а тому, що в останній осінній місяць зазвичай не було державних свят, які передбачали наявність вихідного дня.

Всього у листопаді 2025 року 30 календарних днів. Із них:

• норма тривалості робочого часу при 40-год. робочому тижні – 160 год
• робочих днів – 20
• кількість днів, робота в які не проводиться – 10
• із них святкових – 0
• вихідних днів – 10
• днів, що передують святковим та неробочим (скорочені на 1 год. при 40-год. робочому тижні) – 0

Нагадуємо, що графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

У ВРУ зареєстровано законопроєкт №14119 "Про внесення змін до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо обчислення стажу роботи під час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми у віці до шести років". Його авторами є Д. Разумков, Г. Вацак та інші нардепи, інформує Дебет-Кредит

Як зазначено у пояснювальній записці, чинні норми пенсійного законодавства зараховують до стажу роботи період догляду за дитиною переважно до досягнення нею трирічного віку. Натомість трудове законодавство (КЗпП та Закон «Про відпустки») передбачають надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шести років, якщо дитина потребує такого постійного домашнього догляду за медичним висновком.

Відсутність узгодження між режимом відпустки та правилами зарахування стажу створює соціальну несправедливість і фактично «карає» непрацюючих матерів (опікунів), які здійснюють необхідний догляд, зменшуючи їхній пенсійний стаж.

Запропонований законопроєкт усуває цю колізію та відновлює баланс між інтересами дитини, сім’ї та держави.

Проєктом Закону №14119 передбачено викладення в новій редакції пункту «ж» частини третьої статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення», якою прямо визначається:

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми зараховується до стажу роботи:

• не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку,
• а якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком, — не довше ніж до досягнення дитиною 6-річного віку.

У разі прийняття цей Закон набере чинності протягом десяти днів з дня його опублікування.