Питання стосовно можливості переведення сумісника на основне місце роботи постає досить часто. З 10.06.2021 р. воно стало більш актуальним у зв’язку зі зміною визначення поняття «основне місце роботи» у ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). 

Основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).

КЗпП дозволяє працівнику укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колдоговором або угодою сторін. Тому працівники, крім основного трудового договору, можуть укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Однак трудовий договір на основному місці роботи й на роботі за сумісництвом — це різні трудові договори, юридично між собою не пов’язані (лист Мінсоцполітики від 28.09.2011 р. № 697/18/155-11). А переведення може здійснюватися тільки в рамках одного трудового договору.