Головний державний інспектор управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області провела семінар у закладах дошкільної та середньої освіти міста Кропивницького з питань роботи за сумісництвом.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Інспектор звернула увагу на те, що сумісники можуть працювати повний робочий час. Якщо штатний розпис передбачає 1,0 штатну одиницю, на підставі заяви працівника керівник, якщо згоден, наказом встановлює повний робочий день або більше.

Сумісник не зобов’язаний брати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою. Як і раніше, у перший рік роботи сумісник має право використати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основною посадою до того, як відпрацює шість місяців на підприємстві (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР. Також сумісник має право оформити відпустку без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основною посадою (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Керівник не має права звільнити сумісника у зв’язку з тим, що приймає основного працівника. Сумісників, як і основних працівників, звільняють із підстав, визначених КЗпП України.

Так, інспектор звернула увагу, що законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом. Проте за будь-яких обставин одне місце роботи працівника має бути основним. Якщо у працівника відсутнє основне місце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумісництвом.

З 04 квітня 2025 року відновлюється право сумісників на отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованого часу або залежно від відробітку.