Сьогодні Верховна Рада на своєму пленарному засіданні прийняла у другому читанні та в цілому Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (проект № 5670-д), з техніко-юридичними правками, озвученими М. Княжицьким під стенограму. Закон підтримало 278 депутатів.

Розгляд законопроекту у другому читанні було розпочато 28 лютого. Усього депутати розглянули понад 2 тис. правок. 

Ухвалений Закон спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Як зазначено в пояснювальній записці до відповідного законопроекту, дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.
 

За повідомленням Пенсійного фонду України, затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за лютий 2019 року в сумі 8328 гривень 77 коп.

Цей показник застосовуватиметься відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV для обчислення пенсії.

У Законі встановлено порядок визначення доходу для обчислення пенсії, а також її призначення, перерахунку та виплати.
 

Уряд установив гарантії оплати праці осіб, які будуть залучатись до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану.

Відповідну постанову «Про внесення змін до пункту 10 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» прийнято на засіданні Кабміну 10 квітня 2019 року. 

Згідно з прийнятим документом працівникам функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств за виконання суспільно корисних робіт забезпечуватиметься оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої зарплати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт у таких умовах забезпечуватиметься оплата відповідно до умов оплати праці, установлених за професією (посадою), на яку їх зараховано. Розмір такої оплати при виконанні норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної зарплати, встановленого на дату нарахування оплати. 
 

Уряд визначив механізм фінансування заходів сприяння зайнятості осіб з інвалідністю за рахунок коштів Фонду соціального захисту людей з інвалідністю.

Відповідну постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» прийнято Урядом 10 квітня 2019 року. 

Кабмін визначив, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю можуть використовуватись для фінансування компенсацій роботодавцям витрат:

• ЄСВ за працевлаштування безробітних громадян з інвалідністю, у тому числі тих, які є недостатньо конкурентоспроможними на ринку праці;
• на оплату праці за працевлаштованих безробітних внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю (але не вище від середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць);
• на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих безробітних внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.
   

27 березня набрали чинності нові критерії оцінки ризику діяльності, за якими Держпраці відбиратиме суб’єктів господарювання до річного плану перевірок. Відповідна постанова Кабміну «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» № 223 (далі — Постанова № 223) була прийнята ще 6 лютого.

Відтепер критерії оцінки ризику у всіх сферах діяльності, контроль за якими здійснює Держпраці, визначаються одним документом. Попередні постанови Кабміну (від 28 квітня 2009 року № 413, від 3 грудня 2009 року № 1288, від 16 січня 2013 року № 67) визнано такими, що втратили чинність.

Відповідно до Постанови № 223 при визначенні ризику господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення враховуватимуться:

• наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації;
• здійснення експлуатації або застосування зазначених об’єктів, машин, механізмів та устатковання;
• виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки;
•  використання у діяльності шкідливих речовин III або IV класу небезпеки;
• порушень вимог законодавства, виявлені за результатами перевірок:

         — у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
         — у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами;

•  порушення законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку;
• настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника суб’єкта господарювання.

Показники за перерахованими критеріями для визначення ступеня ризику братимуться за останні п’ять років, що передують плановому періоду.

Ступінь ризику діяльності суб’єкта господарювання у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю залежить від:

• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
• застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до держбюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У сфері здійснення державного гірничого нагляду суб’єкта господарювання віднесуть до одного з трьох ступенів ризику на підставі порушення ним вимог законодавства, правил і норм щодо проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини, що виявлені протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.
Традиційно планові перевірки діяльності суб’єкта господарювання у відповідній сфері, здійснюватимуться Держпраці:

•  з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;
•  з середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
• з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Періодичність перевірок може змінюватися у разі відсутності суттєвих порушень суб’єктом господарювання вимог законодавства шляхом встановлення коефіцієнта 1,5. Коефіцієнт не застосовується до суб’єктів з високим ступенем ризику.

Також 27 березня набрала чинності постанова Уряду «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) зазначеним Міністерством» від 13 березня 2019 року № 219.

Постановою затверджено нові критерії оцінки ризику від провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини, за якими визначається періодичність проведення планових перевірок МОЗ.
 

9 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне зразкову справу за позовом до Військової частини щодо грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовцям у період мобілізації.

Ухвала про відкриття провадження № 620/4218/18 у зразковій справі була винесена 18 березня 2019 року.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а також зобов'язати ВЧ нарахувати та виплатити таку компенсацію.

Доцільність розгляду цієї справи як зразкової обґрунтовано необхідністю формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ, оскільки в провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває 13 типових справ. 

У всіх цих справах спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (виплата військовослужбовцям грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII , в період з оголошення мобілізації).

Нагадаємо, що відповідно до статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає типову справу має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у зразковому рішенні ВС, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду у зразковій справі.

Уряд установив розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, а також жертвам нацистських переслідувань.
Відповідну постанову № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» Кабмін прийняв 20 березня 2019 року.

Виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році передбачено у таких розмірах:

• особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

         I групи — 3850 гривень;
         II групи — 3400 гривень;
         III групи — 2950 гривень;

•  учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, — 1295 гривень;
•  особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 3850 гривень;
• членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 840 гривень;
• учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 530 гривень.
   

Кабмін вніс зміни до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882, поширивши його дію на аспірантів, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва) у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням.
У разі потреби прискорення прийняття такого документа наголошував Комітет ВР з питань освіти і науки, у зв’язку з проблемною ситуацією, що склалась зі стипендіальним забезпеченням аспірантів.
Річ у тім, що при підготовці проекту попередніх змін до Порядку призначення і виплати стипендій, Міністерством культури України слово «аспірант» було помилково замінено словом «асистент-стажист» у частині, що стосується визначення розмірів стипендіального забезпечення аспірантів.
Таким чином, незважаючи на встановлене законодавством право здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії - аспірантів на отримання стипендії, з часу набуття чинності внесеними постановою Кабміну від 24 жовтня 2018 року № 865 змін до Порядку, питання виплати стипендій аспірантам було неврегульовано.
Крім того, існувала проблема, що з листопада 2018 року, при перевірці закладів вищої освіти контролюючими органами, виплата стипендій аспірантам розцінюється як нецільове використання коштів держбюджету.
Зрештою Кабмін постановою від 13 березня 2019 року № 229 вніс відповідні зміни до Порядку призначення і виплати стипендій. Постанова набрала чинності 21 березня та застосовується з 3 листопада 2018 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув зразкову справу № 240/6263/18 (провадження № Пз/9901/1/19) про підстави перерахунку військової пенсії у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Рішенням від 13 березня 2019 року визнано правомірним перерахунок пенсії військовослужбовців з урахуванням лише трьох складових оновленого грошового забезпечення: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Інші види грошового забезпечення (які суд 1 інстанції зобов’язав врахувати, перерахувавши призначену пенсію: додаткова винагорода, допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, премія, винагорода за участь в АТО) не враховуються при перерахунку, оскільки це не передбачено постановою Кабінету Міністрів «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103.
ВС відкинув постанову районного суду, якою вирішено спір щодо складових грошового забезпечення, які враховувалися при призначенні пенсії позивача. Зазначено, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом, підставами та механізмом проведення, порядком обчислення грошового забезпечення (складові, періоди які враховуються) та відповідно врегульовані різними нормами законодавства.

Саме Кабмін наділений правом встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв’язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Це передбачено статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі — Закон № 2262-XII) та узгоджується з функціями Уряду, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. 

Оскільки Кабмін визначив, що перерахунок військової пенсії можливий лише при оновленні окладу за посадою, званням та надбавки за вислугу років, не можна вимагати врахування інших сум.

Всі типові справи вирішуватимуться таким чином, якщо не зміниться порядок проведення перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.
 

МЗС затвердило Типову форму контракту про проходження дипломатичної служби.

Відповідний наказ «Про затвердження Типової форми контракту про проходження дипломатичної служби» від 25 січня 2019 року № 24  був зареєстрований у Мін’юсті і набирає чинності 12 березня 2019 року.

Затверджений наказ поширюється на осіб, яких за результатом проведення конкурсу визнано переможцями на заміщення штатних дипломатичних та адміністративних посад в закордонних дипломатичних установах України (ЗДУ), та працівників інших державних органів, які заміщують посади в ЗДУ на час довготермінового відрядження.

У Типовій формі контракту про проходження дипломатичної служби передбачено такі розділи, як:

• предмет контракту;
• права та обов’язки МЗС;
• права та обов’язки відповідної посадової особи, яку призначають на посаду;
• відповідальність сторін та порядок вирішення спорів;
• термін дії та інші умови контракту;
• реквізити та підписи сторін.

Визначено, що зазначений контракт є строковим трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові відносини між відповідною посадовою особою та МЗС.

МЗС має право вимагати належного виконання посадовою особою її обов’язків за контрактом та посадовою інструкцією; дотримання законодавства України та правил внутрішнього службового розпорядку ЗДУ; застосовувати до посадової особи заходи заохочення за сумлінне виконання службових обов’язків, ініціативу в роботі та притягати її до відповідальності згідно із законодавством України; достроково відкликати посадову особу з довготермінового відрядження у визначених законодавством випадках.

Посадову особу зобов’язано дотримуватися законодавства України; сумлінно виконувати свої посадові обов’язки; виконувати правила внутрішнього службового розпорядку; забезпечувати збереження службової інформації, що стала відома під час виконання обов’язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійно підвищувати рівень професійної компетентності; поважати закони, правила і традиції держави розміщення ЗДУ, гідно представляти Україну, не допускати вчинків, які дискредитують або можуть негативно вплинути на імідж України за кордоном, репутацію МЗС, ЗДУ або посадової особи.

Контракт укладається в двох примірниках українською мовою. Один з примірників видається посадовій особі, інший долучається до її особової справи та зберігається в МЗС. Обидва примірники контракту мають однакову юридичну силу.