Верховна Рада на вечірньому засіданні 10 вересня прийняла за основу законопроект № 1066 щодо перезавантаження влади. Також прийнято рішення про скорочення терміну підготовки законопроекту до другого читання.

В Законі про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII запроваджується контрактна форма проходження державної служби. Посади, за якими укладається контракт, визначатиме суб’єкт призначення або керівник державної служби до проведення конкурсу.

До істотних умов контракту належать:

1. місце роботи і посада державної служби;
2. дата набрання чинності та строк дії контракту;
3. права та обов’язки сторін;
4. режим праці та відпочинку;
5. умови оплати праці;
6. відповідальність сторін та вирішення спорів;
7. зміна, припинення та розірвання контракту.

Контракт може передбачати дистанційну роботу державного службовця (поза приміщенням державного органу), у тому числі з віддаленим доступом за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Контракт припиняється:

1. у разі закінчення строку, на який його було укладено;
2. за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;
3. за ініціативою суб’єкта призначення або керівника державної служби, у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;
4. у разі припинення державної служби у разі втрати права на державну службу або його обмеження, закінчення строку призначення тощо.

Контракт можуть пролонгувати за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання відповідних змін.

Спеціальні вимоги до кандидатів в держслужбовці також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті, але порядок визначить Кабмін. Уряд затвердить і типові контракти про проходження державної служби.

Випробування встановлюється строком від трьох до шести місяців.

Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс.

Крім того, Кабінету Міністрів делегуються повноважень щодо вирішення питань оплати праці, заохочення, конкурсного відбору, дисциплінарних проваджень та оцінювання діяльності держаних службовців.

Кабмін спростив процедуру повідомної реєстрації колективних угод і договорів, змін і доповнень до них.

Відповідну постанову № 768 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року № 115» Уряд прийняв 21 серпня 2019 року.

Відповідно до постанови сторони угоди (договору) будуть подавати реєструючому органу на повідомну реєстрацію примірник угоди (договору) разом із додатками та супровідним листом у вигляді оригіналу паперового документа з прошитими і пронумерованими сторінками або у вигляді оригіналу електронного документа з пов'язаними з ним кваліфікованими електронними підписами, або у вигляді електронної копії оригіналу паперового документа (фотокопії), засвідченої кваліфікованою електронною печаткою.

Сторони угоди подають також копії свідоцтв про підтвердження репрезентативності суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців, які брали участь у колективних переговорах з питань укладення цієї угоди.

Сторони угоди в разі досягнення ними домовленості щодо подання реєструючому органу переліку підприємств, установ та організацій, для яких є обов'язковими положення цієї угоди, можуть подавати зазначений перелік до реєструючого органу.

При цьому реєструючий орган не може відмовляти у повідомній реєстрації угоди, договору, повертати на доопрацювання, витребовувати додаткові документи та встановлювати вимоги до їх оформлення.

Повідомна реєстрація проводиться протягом 14 робочих днів із дня, наступного після надходження угоди (договору) до реєструючого органу.

Реєструючий орган оприлюднює на власному офіційному веб-сайті та щомісяця оновлює реєстр галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, змін і доповнень до них, їх текст, рекомендації щодо приведення угоди (договору) у відповідність з вимогами законодавства (у разі їх наявності).

Мінсоцполітики оприлюднило рекомендаційне розпорядження щодо робочого часу на 2020 рік, відповідно до якого роботодавець може самостійно визначати відповідні норми залежно від кількості щотижневих робочих днів, тривалості щоденної роботи та комбінацій вихідних днів. 

Лист Мінсоцполітики «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19

Так, відповідно до Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1. для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
2. для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з особливими потребами.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на годину в разі п’ятиденного і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних тривалість роботи у разі шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.

Робота не проводиться у такі святкові дні:

• 1 січня — Новий рік;
• 7 січня і 25 грудня –Різдво Христове;
• 8 березня — Міжнародний жіночий день;
• 1 травня — День праці;
• 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
• 28 червня — День Конституції;
• 24 серпня — День Незалежності;
• 14 жовтня — День захисника України;
• один день (неділя) — Пасха (Великдень);
• один день (неділя) — Трійця.

Крім того, у 2020 році має бути перенесено вихідний:

• у неділю 8 березня –на понеділок 9 березня;
• у неділю 19 квітня — на понеділок 20 квітня;
• у суботу 9 травня — на понеділок 11 травня;
• у неділю 7 червня — на понеділок 8 червня;
• у неділю 28 червня — на понеділок 29 червня.

У зв’язку з тим, що розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. 

За таких умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2020 рік становитиме:

• у разі 40-годинного робочого тижня — 2002 години;
• у разі 39-годинного робочого тижня — 1957,8 години;
• у разі 38,5-годинного робочого тижня — 1932,7 години;
• у разі 36-годинного робочого тижня — 1807,2 години;
• у разі 33-годинного робочого тижня — 1656,6 години;
• у разі 30-годинного робочого тижня — 1506 годин;
• у разі 25-годинного робочого тижня — 1255 годин;
• у разі 24-годинного робочого тижня — 1204,8 години;
• у разі 20-годинного робочого тижня — 1004 години;
• у разі 18-годинного робочого тижня — 903,6 години.
   

16 липня, набрав чинності Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII.

Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. 

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. 

Уряд має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови.

Кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою. 

З 16 липня 2021 року вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України, визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. З цієї дати складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України, здійснюватиметься в порядку, встановленому Урядом.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків Закон зобов’язує:

• вищих посадових осіб держави, народних депутатів; 
• державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
• голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників; 
• службовців Нацбанку;
• осіб начальницького (середнього і вищого) складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадових осіб інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
• осіб рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;
• прокурорів; адвокатів; нотаріусів;
• суддів, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, членів та дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членів Вищої ради правосуддя та інших посадових та службових осіб;
• педагогічних та науково-педагогічних працівників; 
• медпрацівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

З 16 липня 2021 року рівень володіння державною мовою деякими категоріями осіб (зокрема, прокурорами, суддями, членами ВККС і ВРП, держслужбовцями, керівниками закладів освіти) засвідчуватиме державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, який видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.

Порушення вимог Закону під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади АР Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України — тягне за собою накладення штрафу від 3400 до 6800 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту — тягнуть за собою накладення штрафу від 3400 до 5100 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

За повторне порушення передбачено суворіші штрафи.
 

Реформа оплати праці передбачає збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70 % вже наступного року, а також поетапне продовження підвищення зарплати для них до 2023 року. 

Відповідну постанову було прийнято на урядовому засіданні 10 липня 2019 року. 

Особливий акцент буде зроблено на підвищення оплати праці молодих вчителів, дошкільників та майстрів виробничого навчання у закладах профосвіти.

За словами Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, було вирішено зробити прив’язку для оплати праці вчителів до прожиткового мінімуму, який змінюється та віддзеркалює економічну ситуацію в країні. У прикінцевих положеннях Закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року  № 2145-VIII зазначено, що до 2023 року найменший посадовий оклад освітян має зрости до 4 прожиткових мінімумів.

Зміна системи оплати праці передбачає порічний план впровадження з 2020 до 2023 року.

Цьогоріч мінімальний посадовий оклад становить 1,73 від прожиткового мінімуму.

За правилами нової системи оплати праці освітян, 2020 року цей оклад становитиме 2,5 прожиткових мінімумів, 2021-го буде на рівні 3,0 прожиткових мінімумів, 2022-го — 3,5, з січня 2023 року — 4,0 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому кожна наступна категорія педпрацівників зростатиме на 10 %, порівнюючи з попередньою.

Замість 25 тарифних розрядів усі освітяни та науковці оплачуватимуться з огляду на те, до якої групи та підгрупи нової системи вони належать. Так, передбачено 3 основні категорії:

• категорія «педпрацівники» має 7 підгруп;
• категорія «науково-педагогічні працівники» — 5 підгруп;
• наукові працівники — 4 підгрупи.

Реформа стосується всіх працівників сфери освіти і науки. Так, молодий вихователь дитсадка, який сьогодні окрім окладу ще має надбавку за престижність 10 %, отримує в платіжці щомісяця нараховану мінімальну заробітну плату 4 тис. 173 грн. 2020 року дошкільник, отримуючи лише оклад без надбавок, отримуватиме 6 тис. 369 грн. Тобто зростання на 52,6 %. При цьому тіло посадового окладу зростає на 68,3%.

Суттєво зросте і зарплата досвідченого вихователя дитсадка (посадовий оклад зросте більш як на 40 %). 

Ще однією з найменш оплачуваних категорій є молоді вчителі. Зараз такий вчитель, якщо в нього є 10 % за престижність, а також 20 % за перевірку зошитів, отримує 5 тис. 410 грн. Наступного року, завдяки пропонованій реформі, місячна зарплата такого вчителя, без коштів на оздоровлення та 13-ї зарплати, становитиме 7 тис. 643 грн. Це на 41,3 % більше, ніж зараз. 

Заробітна плата досвідчених вчителів, які отримують надбавку за вислугу років 30 %, також зросте. Зараз, отримуючи оклад, 30 % надбавки за стаж, 10 % — за престижність та 20 % за перевірку зошитів, щомісяця такий вчитель у платіжці отримує 8 тис. 182 грн. Отже, 2020 року з надбавкою за стаж та зошити вчитель вищої категорії отримуватиме 10 тис. 500 грн. Зростання 28,3 %.

Зараз молодий майстер виробничого навчання отримує одну із найнижчих зарплат — 4 тис. 540 грн. У цю суму входить оклад +10 % за престижність, + 10 % за завідування майстернею. Завдяки новому підходу до оплати праці молодий майстер вже наступного року отримає в місячній платіжці 7 тис. 700 грн. (оклад +10 % за завідування майстернею). Тобто зростання на майже 70 %. 

Досвідчений майстер зі стажем 21 рік та завідуванням майстернею отримує в місячній платіжці 6 тис. 974 грн., тобто менше, ніж з наступного року отримуватиме молодий майстер. У результаті зміни системи він отримуватиме вже 9 тис. 800 грн., що на 40 % більше, ніж зараз.

Керівник гуртка позашкільної освіти також отримає зростання зарплати вже з наступного року. Зараз його заробітна плата на рівні мінімальної, а з наступного року буде на рівні 5781 грн. Тобто зросте на 50,3 %.

Вже з 1 вересня 2020 року ця реформа також торкнеться працівників вищої освіти та науки, і в них також зарплати зростуть від 10 до понад 60 %.

З 1 вересня 2019 також буде збільшено на 10 % зарплату для тих освітян, кому відповідне збільшення не зробили 1 січня 2018 року.

За словами Лілії Гриневич, 2018 року зарплата всіх педпрацівників, що оплачується з освітньої субвенції, зросла більш як на 20 %. Решта освітян отримали збільшення лише на 10 %. З 1 вересня 2019 року дошкільники, позашкілля, профосвіта (окрім вчителів, що оплачуються з субвенції) та фахова передвища отримає зростання на ці 10 %.
 

Усім особам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка тривалістю 56 календарних днів. При цьому при усиновленні двох і більше дітей надається 70 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

Відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування» від 30 травня 2019 року № 2728-VIII набув чинності сьогодні, 21 червня.

Документ дає змогу привести Кодекс законів про працю та Закон «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року  № 504/96-ВР  у відповідність до вимог Сімейного кодексу щодо усиновлення дітей віком від двох місяців і сприятиме забезпеченню рівних прав на отримання одноразової оплачуваної відпустки у зв'язку з усиновленням дитини, для усіх усиновлювачів.

Також у Законі зазначено, що у разі усиновлення дитини (дітей) подружжям зазначена відпустка надається одному з подружжя на їх розсуд.
 

Довідка від роботодавця, який за дорученням працівника здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання. Про це йдеться у роз’яснення із підкатегорії 103.06.03 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Це значить, що працівник має право на податкову знижку, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу на навчання його дитини, якщо у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а в «Призначенні платежу» — прізвище працівника.

Тому в зазначеному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику потрібно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
 

Петро Порошенко доручив Уряду розробити заходи щодо встановлення можливості для вагітних жінок, одного із батьків, які працюють і мають дитину віком до 10 років, скороченої тривалості робочого часу на чотири години на тиждень, дистанційної роботи та роботи за гнучким графіком робочого дня/тижня, який може передбачати, зокрема, індивідуальний час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), перерви для відпочинку і харчування, а також індивідуальні вихідні дні з додержанням встановленої законодавством норми тривалості робочого часу та встановлених загального вихідного дня, святкових і неробочих днів.

Відповідний Указ Президента «Про додаткові заходи щодо державної підтримки сім'ї, охорони материнства, батьківства та дитинства» від № 214/2019 набув чинності 14 травня 2019 року. 

Документ передбачає запровадження змін до таких Законів:

• «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII ;
• «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII.

Пропонується збільшити розмір державної допомоги:

• при народженні дитини;
• при усиновленні дитини;
• на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• на дітей одиноким матерям;
• на дітей, хворих на тяжкі захворювання.

Кабмін повинен впровадити програми пільгової купівлі, будівництва та реконструкції житла, а також його кредитування для молодих сімей та одиноких громадян.

Планується збільшення розміру державної допомоги особам, які потребують застосування репродуктивних технологій, а також запровадження можливості неодноразового її отримання.

Відповідно до Указу обласні та Київська міські державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування мають вжити заходи щодо забезпечення населення:

• достатньою кількістю закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
• якісним спортивним обладнанням в достатній кількості.

Планується активна взаємодія закладів освіти з фізкультурно-спортивними товариствами та національними спортивними федераціями з відповідних видів.

Також Указом рекомендовано забезпечити безкоштовним збалансованим здоровим харчуванням усіх учнів 1 - 4 класів закладів загальної середньої освіти.
 

Мін’юст визначив Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів (наказ від 16 квітня 2019 року № 1203/5). 

Затверджений Порядок визначає процедуру автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі — АСВП) через інформаційну взаємодію державних чи приватних виконавців і банків.

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів передбачає накладення/зняття виконавцем арешту на/з кошти(ів) шляхом винесення постанов про арешт коштів чи про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.

Суб’єктами інформаційної взаємодії за цим Порядком визначено ДП «Національні інформаційні системи» (адміністратор АСВП), виконавців і банки.

Інформаційна взаємодія згідно з цим Порядком здійснюватиметься за допомогою прикладного програмного інтерфейсу на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР. Регламент інформаційної взаємодії в електронному вигляді розробить адміністратор АСВП.

За наявності технічних підстав, що унеможливлюють інформаційну взаємодію в електронному вигляді, інформація може передаватися в паперовому вигляді в порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (де окреслено механізм надсилання документів виконавчого провадження). У подальшому в день усунення відповідних причин обмін такою інформацією в електронному вигляді обов’язковий. Тоді інформація надається або надсилається разом із супровідним листом, в якому зазначається причина неможливості подання інформації в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами.

Організація захисту інформації в банках здійснюватиметься відповідно до нормативно-правових актів НБУ.

Для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних повідомленнях використовуватимуть кваліфіковану електронну печатку. 

Виконавець використовуватиме інформацію виключно з метою примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження». Така інформація не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Наказом визначено порядок прийняття до виконання банками постанов виконавця про арешт коштів у формі електронного документа. Зокрема, виконавець за допомогою АСВП виноситиме постанову про арешт коштів і накладатиме на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Якщо постанову про зняття арешту з коштів скасовано, виконавець повторно надішле постанову про арешт коштів. Постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП і накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

Інформаційні системи банків (далі — ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконуватимуть запит щодо наявності постанови виконавця про арешт коштів для її виконання.
Після отримання постанови про арешт коштів ІСБ негайно формуватиме повідомлення про прийняття постанови про арешт коштів до виконання банком і відправлятиме його до АСВП, а також інформуватиме відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур згідно з внутрішніми правилами банку. Відповідальна особа банку виконуватиме постанови про арешт коштів у порядку їх надходження. 

Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність/відсутність коштів на рахунку боржника для її виконання в ІСБ формується повідомлення, яке відправляється до АСВП. У разі відмови в арешті коштів в ІСБ формуватиметься повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

А от під час прийняття до виконання банками постанов виконавця про зняття арешту з коштів у формі електронного документа виконавець за допомогою АСВП виноситиме постанови про зняття арешту з коштів, скасування постанови про арешт коштів, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу (далі — постанови), на які накладатиметься кваліфікований електронний підпис виконавця.

Постанови стають доступними для завантаження банками у день їх формування в АСВП і накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

ІСБ за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконуватимуть запит щодо наявності постанов для їх виконання та негайно після отримання постанов формуватимуть повідомлення про прийняття постанов до виконання банком і відправлятимуть його до АСВП, а далі інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур.

Про результати виконання постанов в ІСБ формується повідомлення, що відправляється до АСВП. У разі відмови у знятті арешту з коштів в ІСБ формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до АСВП.

Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.
 

Наказом Міністерства юстиції від 12 квітня 2019 року N 1191/5 внесено зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця затверженного наказом від 25 жовтня 2016 року № 3053/5.

Відтепер стажування особи в органі державної виконавчої служби забезпечується Головними територіальними управліннями юстиції Міністерства.

Стажування у приватного виконавця забезпечується Радою приватних виконавців регіону. У разі, якщо у виконавчому окрузі Раду приватних виконавців регіону не сформовано, за це несе відповідальність Рада приватних виконавців України.

Збільшено перелік осіб, які можуть керівниками стажування. Відтепер ними можуть бути не тільки керівники органів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, а й приватний виконавець, строк здійснення діяльності якого становить більше одного року та до якого протягом останнього року не застосовувались дисциплінарні стягнення.

Стажування у приватного виконавця можуть проходити одночасно не більше трьох осіб.

Для проходження стажування особи подають до Головного територіального управління юстиції або до Ради приватних виконавців заяву, до якої додаються копії:

• документа, що посвідчує особу;
• диплома про вищу юридичну освіту;
• свідоцтва про проходження навчання.

Документи, які подаються особою, формуються Головним територіальним управлінням юстиції, Радою приватних виконавців в особову справу, до якої долучаються:

• наказ про проходження стажування;
• план стажування;
• документи за результатами проходження стажування. 

Особова справа зберігається в Головному територіальному управлінні юстиції, Раді приватних виконавців.

Проходження стажування у приватного виконавця здійснюється на підставі рішення Ради приватних виконавців.

Визначено суб'єкт, який складає план стажування. Ним є сама особа, яка в подальшому затверджує цей документ у керівника стажування.

План стажування складається на підставі типового плану, який розробляється структурним підрозділом Міністерства та розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства.

Скасована вимога про обов'язкову присутність особи під час проходження стажування при вчиненні заходів примусового виконання судових рішень та рішень інших органів.

У разі проходження стажування у приватного виконавця свідоцтво про проходження стажування за поданням Ради приватних виконавців видається Головним територіальним управлінням юстиції за місцезнаходженням виконавчого округу приватного виконавця, у якого особа пройшла стажування.

Доповнено перелік документів, який подається особою до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців після стажування. А саме:

• заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту;
• копія диплома про вищу юридичну освіту;
• довідка про відсутність судимості;
• інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
• копії документів про наявність відповідного стажу роботи;
• копія документа, що посвідчує особу;
• копія свідоцтва про проходження особою навчання;
• копія свідоцтва про проходження особою стажування (крім осіб, які відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 року № 1403-VIII  звільнені від проходження стажування);
• копія посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;
• заява про надання згоди на обробку персональних даних у довільній формі;
• дві фотокартки.

З'явилася можливість перенесення дати кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не може прийти на кваліфікаційний іспит на призначену дату, подає до Кваліфікаційної комісії заяву про його перенесення.

У разі неявки без подання заяви про перенесення дати іспиту особа може бути допущена до його складання після повторної подачі документів. 

Зменшено кількість критеріїв показнику успішності вирішення практичного завдання. Тепер їх три:

• законність прийнятого рішення;
• обґрунтованість прийнятого рішення;
• відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до змін, практичне завдання вважається виконаним, якщо особа набрала не менше дев'яти балів. Раніше кількість необхідних балів дорівнювала п'ятнадцяти.