Чи може людина, яка послизнулась і травмувалась на вулиці, отримати компенсацію за свої забої і переломи? Хто повинен нести відповідальність за стан доріг?

Про те, як діяти у випадку, коли ви зазнали травми на вулиці, та як відшкодувати шкоду та притягнути винних до відповідальності, розповідають фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Конституцією передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Найголовніше у випадках відшкодування шкоди довести вину фізичної або юридичної особи, внаслідок дій або бездіяльності яких ви отримали травму, адже відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Як діяти, якщо ви послизнулися та травмувалися: до кого звертатися?

Якщо ваше «падіння» відбулося на території вашого ЖЕКу, можна пред'явити позов про захист прав споживача та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю (як матеріальної, так і моральної). Вимоги пов'язуються із захистом прав споживача в силу того, що відповідно до договору ЖЕК зобов'язаний надавати певні послуги, які ви щомісяця сплачуєте. Якщо вимоги підпадають під права споживача, то відповідно до статті 28 Цивільного процесуального кодексу позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди. Тобто слід звертатися до суду того району міста, в якому ви проживаєте і, відповідно, знаходиться юридична адреса ЖЕКу.

Доцільно сформулювати претензію і відправити її рекомендованим листом з повідомленням на адресу служби, що відповідає за експлуатацію ділянки, на якій ви впали. У листі також слід вказати, що розраховуєте на компенсацію у термін до певної дати. У конверт також необхідно вкласти копії всіх зібраних документів. Якщо після всього цього служби відмовляться вам допомогти, тоді подавайте позов до суду.

Тротуари в населеному пункті мають своїх власників. Ними може бути комунальне підприємство або власник офісу. Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до районної державної адміністрації. Аби добитися компенсації, необхідно зібрати докази того, що нещасний випадок стався через неприбраний сніг, непосипаний лід тощо.

У випадку отримання травми на вулицях міста (незалежно від того, впали ви в своєму районі чи ні), ви можете звернутися до суду за місцем знаходження відповідача - міської ради. При поданні такого позову ви не повинні думати, хто саме винен, що саме в цьому місці тротуар, асфальт не були належним чином розчищені, адже відповідно до ст. 1173 ЦК шкода, завдана фізичній особі бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу. Таким чином, ви подаєте позов до суду за місцем знаходження міської ради, яка повинна буде компенсувати шкоду, заподіяну вашому здоров'ю, з місцевого бюджету, а вже потім у порядку регресу (зворотної вимоги) може відшкодувати свої витрати за рахунок винної організації та її посадових осіб.

Дорожня мережа України перебуває в державній власності. Відповідно до ст. 24 Закону «Про дорожній рух» кожна дорога має «власника». За дороги загальнодержавного значення (між містами України) відповідає Державна служба автомобільних доріг, а за дороги в містах - комунальні підприємства органів місцевого самоврядування.

Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до органів місцевої влади.

Перед зверненням до суду чи безпосередньо до підприємства-правопорушника ви маєте потурбуватися про те, як довести вину, та озброїтися належною доказовою базою. Нею може бути:

• наявність травми, що підтверджується довідками з лікарні, у яких би зазначався вид травми, за яких обставин ця травма отримана тощо;
• наявність порушення відповідача у сфері благоустрою: можна зробити декілька фото із зазначенням дати та часу, заручитися підтримкою свідків пригоди, не зайвим буде звернутися до Інспекції з благоустрою населеного пункту;
• підтвердження понесення матеріальних втрат: рецепт лікаря, чеки, квитанції з аптек тощо;
• підтвердження завдання моральної шкоди (за наявності): висновки лікарів, показання свідків, що б підтвердили тяжкість моральних страждань, рецепти лікаря на придбання спеціальних лікарських засобів для боротьби з депресією, іншими психологічними розладами, що виникли внаслідок отримання травми.

Такий пакет документів дає змогу довести факт невиконання житлово-комунальною службою своїх обов'язків, яке заподіяло шкоду вашому здоров'ю.

Навіть якщо ви не зазнали якихось значних витрат на лікування, це не означає, що компенсації вам не дочекатися. Крім відшкодування витрат на лікування, ви вправі вимагати відшкодування реального збитку (компенсації вартості чищення або ремонту зіпсованого одягу, взуття тощо) та/або моральної шкоди (у випадку, якщо заподіяно шкоди вашому здоров'ю), відшкодування втраченого доходу (заробітку). Причому компенсація моральної шкоди здійснюється незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1231 затверджено Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми.

Цей Порядок визначає механізм надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання, які на дату набрання чинності Законом “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу найманих працівників, у тому числі через простій, після здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, розрахунку розміру зазначеної допомоги, її стягнення, повернення невикористаної суми, а також форму заяви і перелік документів, які подаються суб'єктом господарювання.

Кому надається?

Одноразова матеріальна допомога надається суб'єктам господарювання, які вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, для виплати найманим працівникам на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги згідно з додатком 1 та відомостей про найманих працівників згідно з додатком 2, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону.

Одноразова матеріальна допомога виплачується найманому працівникові, який на момент її отримання перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання, що подав відомості про такого працівника.

Кому не надається?

Одноразова матеріальна допомога не надається:

1) за найманих працівників, які:

• на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування менше ніж за усі місяці ІІІ кварталу 2020 р.;
• працюють у роботодавця за сумісництвом;

2) суб'єктам господарювання:

• період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців;
• які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину, відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”;
• діяльність яких на дату набрання чинності Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.

Який розмір допомоги?

Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8 тис. гривень на одного працівника.

У разі скорочення тривалості робочого часу працівника, розрахунок розміру одноразової матеріальної допомоги здійснюється за формулою, що наводиться в Порядку.

Що потрібно зробити для отримання допомоги?

Суб'єкт господарювання може скористатися виключно одним із таких шляхів подачі документів:

1) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису заповнює форми заяви та відомостей згідно з додатками 1 та 2, а також подає копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;

2) подає центру зайнятості за своїм місцезнаходженням відповідно до даних державного реєстру (особисто або на електронну адресу відповідного центру зайнятості):

• заяву за формою згідно з додатком 1;
• копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;
• копію відомостей про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги статті 3 Закону, за формою згідно з додатком 2.

Рішення про виплату або відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги у разі наявності підстав, передбачених пунктом 4 цього Порядку, приймається центром зайнятості до 22 грудня 2020 включно та оформлюється наказом відповідного центру зайнятості.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний виплатити одноразову матеріальну допомогу на рахунок найманого працівника у строкне пізніше наступного робочого дня після надходження коштів на його рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомістю на виплату грошей).

На сайті Кабміну були оприлюднені постанови щодо карантинної допомоги, які були прийняті на засіданні 9 грудня:

1) № 1231 "Деякі питання реалізації статті 3 Закону України “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”";

2) № 1232 "Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2";

3) № 1233 "Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2";

4) № 1234 "Про затвердження Порядку надання одноразової компенсації суб'єктам господарювання, Порядку формування і ведення реєстру набувачів одноразової компенсації суб'єктам господарювання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302";

5) № 1235 "Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів";

6) № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Зокрема, постановою № 1233 затверджено Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

За порушення правил карантину може бути накладено штраф до 34 000,00 грн., а якщо ви посадова особа - до 170 тисяч гривень.

Проте, після введення на території України карантинного режиму, підходи правоохоронців до своєї роботи не змінилися, а тому складення поліцейським протоколу про порушення карантину зовсім не означає правомірність накладення адміністративного стягнення.

Що потрібно знати, щоб не сплатити штраф незаконно?

Треба пам'ятати, що сам по собі складений протокол не матиме наслідком накладення штрафу. Такий протокол повинен бути переданий до суду для прийняття рішення. Отож, чотири ключові критерії:

1. Перевірте правильність складення протоколу

Закон чітко прописує відомості, які повинен містити протокол. Незазначення у протоколі хоча б однієї із вимог може звільнити вас від обов'язку платити штраф.

До таких вимог у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення віднесено наступні відомості:

• дата і місце складання;

• прізвище, ім'я, по батькові поліцейського і особи, яка притягається до відповідальності;

• місце, час і суть порушення;

• закон, який передбачає відповідальність за порушення;

• інформація про свідків;

• пояснення особи, яка притягається до відповідальності;

• підтвердження роз'яснення особі, яка притягається до відповідальності, її прав і обов'язків;

• підписи поліцейського, особи, яка притягається до відповідальності і свідків.

Практика показує, що суди закривають провадження, якщо в протоколі не зазначені свідки події, відсутні їх пояснення, та пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

2. Якщо не погоджуєтеся з обставинами, викладеними у протоколі, зазначте свою незгоду з цими обставинами

Мова йде про ситуацію, коли ваші ж слова можуть зіграти проти вас.

Закон сформульовано таким чином, що доводити факт правопорушення повинен буде поліцейський, який склав протокол. Тобто, саме на поліцію покладається обов'язок знайти свідків, вказати який саме пункт нормативного акту був порушений, прописати які саме дії призвели до порушення.

Умовно кажучи, якщо ви в протоколі напишете, що «більше не будете порушувати закон», то суд це прийме як погодження з притягненням до адміністративної відповідальності.

Така позиція судів приводить до наступної рекомендації.

3. Скористайтеся правом не підписувати протокол, якщо не розумієте усіх обставин притягнення вас до відповідальності

Пам'ятайте, що ви маєте право не підписувати протокол (ст. 256 КУпАП). Це як гарантія того, що, якщо реального порушення немає, то особа може відреагувати на це шляхом відмови підписувати протокол.

Коли матеріали протоколу будуть розглядатися в суді, простіше буде довести свою позицію. Інакше, ситуація буде виглядати так, що під час підписання протоколу ви не усвідомлювали, що доведеться заплатити штраф, і тільки в суді зрозуміли, що будете відстоювати свої права.

4. Суд може обмежитися усним попередженням замість штрафу

Якщо ситуація щодо притягнення вас до адміністративної відповідальності відбувається вперше, то є можливість того, що суд застосує до вас не штраф, а усне попередження.

Для цього в суді під час розгляду протоколу потрібно зазначити такі обставини:

- порушення вами правил карантину є малозначним, не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

- має місце щире розкаяння особи у вчиненні правопорушення;

- особа раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності

- відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

Як бачимо, суди часто приймають рішення на користь потенційного порушника. Але, як правило, це відбувається не по причині відсутності складу правопорушення у діях особи, а тому що правоохоронці якісно недопрацьовують наповнення доказової бази при направленні справ до суду.

Ірина Плискань, 
юрист компанії Activitis

Роз’яснює Національне агентство з питань державної служби.

Національне агентство з питань державної служби вже надавало роз’яснення, якими документами підтверджується рівень вільного володіння державною мовою.

Роз’ясненням від 17 січня 2020 року № 83-р/з НАДС уточнило, що згідно зі статтею 25 Закону «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема, мала подати до конкурсної комісії посвідчення щодо вільного володіння державною мовою.

Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року № 117-IX внесено зміни до Закону про держслужбу (в т. ч. до пункту 5 частини першої статті 25). Зазначеними змінами передбачено, що переможець конкурсу, оголошеного після 25 вересня 2019 року, має надати копії документів про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою.

На думку НАДС, документами про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою можуть бути, зокрема:

— або документ державного зразка про середню/вищу освіту, в якому зазначено про вивчення предмета/дисципліни, що підтверджують знання української мови;

— або посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, отримані до 25 жовтня 2019 року.

Зазначений перелік документів не є вичерпним.

 З 1 січня 2020 року у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму збільшено розмір аліментів на дитину.

Згідно із Законом про Держбюджет на 2020 рік (стаття 7) з 1 січня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1779 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років — 2218 грн.

Відповідно до Сімейного кодексу (ч. 2 ст. 182) мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, з 1 січня мінімальний гарантований розмір аліментів становитиме:

• для дітей віком до 6 років — 889,5 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років — 1109 грн.
   

Ці показники слід враховувати, якщо із зарплати працівників потрібно утримувати аліменти не в твердій грошовій сумі, а в прив’язці до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Як і раніше, максимальний розмір аліментів становить 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу). Відповідно, з 1 січня максимальний розмір аліментів становитиме:

• для дітей віком до 6 років — 17 790 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років — 22 180 грн.

1. Набув чинності Закон щодо перезавантаження держслужби

До 31 грудня 2021 року керівники державної служби у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати. З цієї ж дати Кабмін визначатиме розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів.

2. Прийнято Закон щодо вдосконалення окремих питань державної служби та електронного документообігу

ВР дозволила оформляти трудові відносини електронно і обмежила оклади в судовій владі. З 1 січня 2020 року норми і положення законів, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, крім Апарату ВР, ДБР, НАБУ, ВАКС, САП, НАЗК, Рахункової палати та членів ЦВК, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Урядом.

3. Запущено процес цифровізації держслужби

Національне агентство державної служби запустило в дослідну експлуатацію інформаційну систему управління людськими ресурсами PoClick. До системи PoClick вносяться всі відомості про всіх, хто має сьогодні статус держслужбовця, від їхніх завдань та обов’язків до розміру заробітної плати.

4. Кабмін спростив конкурсну процедуру на посади держслужби

Cпрощено й удосконалено процедуру проведення конкурсу на зайняття посад державної служби: тестування на знання спеціального законодавства зробили не обов’язковим, а додатковим; перед співбесідою кандидата перевірятимуть на доброчесність; кандидати на зайняття посад категорії «А» розв’язуватимуть ситуаційні завдання у Центрі оцінювання письмово з використанням комп’ютерної техніки у присутності не менш як двох адміністраторів Центру оцінювання.

5. Змінено порядок проведення конкурсів на посади держслужбовців у судах

Запроваджено новий етап конкурсу — перевірка поданої особою інформації на відповідність кваліфікаційним вимогам. Тестування на зайняття посад державної служби всіх категорій у судах, органах та установах системи правосуддя здійснюється на технічній базі судів, органів та установ системи правосуддя, а у разі неможливості - за попереднім погодженням на базі органів та установ, що належать до сфери управління Національного агентства України з питань державної служби.

6. Для професійного навчання держслужбовців створять портал управління знаннями

Портал управління знаннями — це державна спеціалізована інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує доступ до безоплатних інформаційних послуг у сфері професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників, посадових осіб місцевого самоврядування через Інтернет.

7. Діє порядок повідомлення держслужбовцю інформації електронною поштою

Інформацію або документи надсилатимуть держслужбовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

8. Як здійснюватиметься дисциплінарне провадження щодо держслужбовців

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Сьогодні, 13 грудня 2019 року, у офіційній газеті Верховної Ради «Голос України» опубліковано Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX.

Держбюджет набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Прожитковий мінімум у 2020 році на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:

• з 1 січня 2020 року — 2027 грн;
• з 1 липня — 2118 грн;
• з 1 грудня — 2189 грн.
   

Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року — 1779 грн, з 1 липня — 1859 грн, з 1 грудня — 1921 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року — 2218 грн, з 1 липня — 2318 грн, з 1 грудня — 2395 грн;
• працездатних осіб: з 1 січня 2020 року — 2102 грн, з 1 липня — 2197 грн, з 1 грудня — 2270 грн;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року — 1638 грн, з 1 липня — 1712 грн, з 1 грудня — 1769 грн.
   

Мінімальна заробітна плата у 2020 році становитиме:

• за місяць — 4723 грн;
• за годину — 28,31 грн.
   

Встановлено, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 1 червня 2000 року № 1768-III у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

• для працездатних осіб — 25 %;
• для дітей: з 1 січня — 85 %, з 1 липня — 130 %;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 % відповідного прожиткового мінімуму.
   

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 року № 2628-III у 2020 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Залишки коштів за медичною субвенцією на 1 квітня 2020 року зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров’я, які є надавачами медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій.

На ранковому засіданні 12 грудня Верховна Рада прийняла Закон щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (проект № 0933).

Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» доповнено новою статтею, яка визначає особливості оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та внутрішнім переселенцям.

Паспорти тим, хто проживає на непідконтрольних територіях, оформлюватимуть в Державній міграційній службі за місцем звернення на території області.

Внутрішні переселенці можуть звернутися до ДМС за фактичним місцем проживання або перебування.

Для внесення відомостей про місце проживання до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянам, які проживають\проживали на неконтрольованій території Донеччини та Луганщини, або переселилися з такої зони, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців.

Закон набуде чинності з дня, наступного за опублікуванням.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі № 638/18467/15-а за позовом особи до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, в якій їй було відмовлено. Відмова у призначенні пенсії за віком вмотивована тим, що позивачка не надала документів, які підтверджують необхідний стаж (20 років). Крім того, відповідач зазначив, що у трудовій книжці позивачки містяться неточності в частині назви підприємства, на яке її прийнято на роботу та з якого звільнено.

Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено позовні вимоги.

У статті 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів (cт. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII).

Постановою Кабміну «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначив, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Механізм підтвердження таких періодів роботи визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» від 10 листопада 2006 року № 18-1.

Крім того, колегія суддів вказала, що, приймаючи документи, орган, який призначає пенсію перевіряє:

1. правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж;
2. зміст і належне оформлення наданих документів;
3. копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судами, органом Пенсійного фонду не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивача.