Запровадження випробувального терміну — один із ключових інструментів у процесі найму нового працівника. Він дозволяє роботодавцю переконатися, що кандидат дійсно відповідає вимогам посади та зможе адаптуватися до корпоративної культури підприємства. Водночас працівник також має можливість оцінити умови праці та робочий колектив.

В Україні питання випробування регулюється Кодексом законів про працю (КЗпП), зокрема статтями 26 та 27. Згідно з чинним законодавством, випробувальний термін може бути встановлений за домовленістю сторін при укладенні трудового договору.

Що таке випробувальний термін

Це обумовлений період, протягом якого роботодавець оцінює професійні якості працівника, а працівник — умови праці. У разі незадовільних результатів роботодавець має право звільнити працівника без попередження, однак лише з дотриманням усіх вимог закону.

Тривалість випробувального терміну для різних категорій працівників

Для посад нижчого та середнього рівня:

Для робітників — не більше 1 місяця.

Для інших працівників — не більше 3 місяців.

До 6 місяців — у виняткових випадках, за погодженням із представницьким органом первинної профспілкової організації.

Важливо: До строку випробування не включаються дні, коли працівник не працював з будь-яких причин (відповідно до ст. 27 КЗпП).

Для керівного складу:

Керівники підприємств та їхні заступники, головні бухгалтери, керівники філій — випробувальний термін може сягати до 6 місяців.

Хто не підлягає випробувальному терміну

У звичайних умовах випробування не встановлюється для:

• осіб віком до 18 років;

• молодих робітників після завершення професійно-технічної освіти;

• молодих спеціалістів після закінчення вишу;

• осіб, звільнених з військової або альтернативної служби;

• осіб з інвалідністю, які направлені на роботу згідно з медичними показаннями;

• працівників, обраних на посаду або таких, що пройшли конкурсний відбір;

• осіб, які проходили стажування перед прийомом на роботу.

Особливості під час воєнного стану

Згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX, в умовах воєнного стану роботодавець має право встановлювати випробувальний термін для будь-якої категорії працівників.

Однак є категорії працівників, для яких випробування не рекомендуємо встановлювати навіть під час воєнного стану:

• вагітні жінки;
• матері-одиначки з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
• жінки з дитиною до 3 років або до 6 років — якщо дитина потребує домашнього догляду;
• батьки, які самостійно виховують дитину у зв'язку з тривалою відсутністю матері;
• опікуни, один з усиновлювачів або прийомних батьків.

Поради роботодавцю

Формулюйте умови випробування письмово, з чітким зазначенням строку та критеріїв оцінки.

Ознайомлюйте працівника з умовами до підписання трудового договору.

Не встановлюйте випробувальний термін для захищених категорій осіб — це може стати підставою для трудового спору.

Фіксуйте результати випробування документально, щоб мати правові підстави для прийняття рішень щодо подальшої співпраці.