Працівник може скористатися, нагадує ProPodatki.com.ua:

1. відпусткою без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);

2. відпусткою без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки). Тобто тривалість такої відпустки на час воєнного стану визначається угодою сторін - надається на необмежену кількість календарних днів (хоч аж до дня закінчення або скасування воєнного стану).

Звертаємо увагу, що час перебування у вищезазначених відпустках, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Щербина Світлана