Олена (ім’я змінене) подала до адміністрації підприємства заяву про надання додаткової відпустки за минулий період як одинокій матері неповнолітньої дитини, проте їй відмовили, аргументуючи тим, що на момент подання заяви дитина вже досягла повноліття. Щоб вирішити питання, жінка звернулася по допомогу до управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області.

Інспектори праці провели з представниками адміністрації підприємства, на якому працює Олена, інформаційно-роз’яснювальну роботу, нагадавши, що право на додаткову відпустку для одинокої матері на підприємстві регулюється відповідними нормами законодавства. Якщо дитина досягла граничного віку, це не означає припинення права матері на таку відпустку. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки», одинокі матері мають право на неї до досягнення дитиною 18 років.

Законодавство не передбачає строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, котрі мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки, відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки». Отже, якщо одинока мати мала право на використання такої відпустки за період, коли дитина ще не була повнолітньою, вона має право використати таку відпустку в наступні роки, навіть коли дитина вже набула повноліття, за умови надання нею підтверджувальних документів саме на момент набуття такого права.

Аргументи інспекторів та посилання на статті Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки» та інших нормативно-правових актів виявилися переконливими. Керівник, який раніше відмовляв працівниці в наданні відпустки «на дитину», дослухався й надав Олені таку відпустку.