Питання звільнення вагітних працівниць є одним із найчутливіших у трудовому праві. Особливо складні ситуації виникають тоді, коли трудові відносини оформлені строковим договором або контрактом, строк якого спливає під час вагітності.

Розглянемо, що говорить закон, які ризики для роботодавця та які права має працівниця.

Загальна гарантія: заборона звільнення вагітних

Ключова норма — ст. 184 Кодексу законів про працю України.

Вона встановлює:

• заборонено звільняти вагітних жінок з ініціативи роботодавця;
• заборона поширюється на:
• вагітних;
• жінок з дітьми до 3 років;
• одиноких матерів з дітьми до 14 років або з інвалідністю.

Єдиний виняток — повна ліквідація підприємства (допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням).

Чи вважається закінчення строку договору звільненням з ініціативи роботодавця?

Тут — головна юридична тонкість.

Строковий договір припиняється на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП — закінчення строку трудового договору. Це формально не є звільненням з ініціативи роботодавця.

Але для вагітних діє спеціальна гарантія.

Обов’язок роботодавця: обов’язкове працевлаштування

Ч. 3 ст. 184 КЗпП прямо передбачає:

• вагітна не може бути просто звільнена.

Роботодавець зобов’язаний:

• працевлаштувати її на іншу роботу;
• забезпечити гарантію зайнятості.

Що означає “працевлаштування” на практиці

Судова практика сформувала чіткі підходи:

Роботодавець повинен:

• запропонувати всі вакантні посади
• пропонувати роботу, що відповідає стану здоров’я
• пропозиції мають бути письмовими
• діяти добросовісно

Якщо вакансій немає, навіть у цьому випадку:

• роботодавець не може одразу звільнити;
• він зобов’язаний:

виплачувати середній заробіток (не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору);

працевлаштувати.

Це прямо випливає зі ст. 184 КЗпП.

Типові помилки роботодавців

Найчастіші порушення:

•  звільнення в день закінчення контракту
•  відсутність пропозицій вакансій
•  усні пропозиції роботи
•  формальні “відписки”

Такі дії майже завжди програються в суді.

 Судова практика

Суди стабільно стають на бік працівниць.

•  гарантії ст. 184 КЗпП мають абсолютний характер
•  закінчення строку договору не скасовує обов’язку працевлаштування

Типові рішення:

• поновлення на роботі;
• виплата зарплати;
• компенсація моральної шкоди.

Особливості під час воєнного стану

Навіть в умовах дії Закону про трудові відносини під час війни:

• гарантії вагітним не скасовані;
• їх захист залишається пріоритетним.

Висновки

• Вагітну не можна звільнити через закінчення строку договору без працевлаштування.
• Роботодавець зобов’язаний активно шукати вакансії.
• Якщо роботи немає — виплачується середній заробіток (не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору).
• Судова практика — однозначно на боці працівниць.

Головний практичний висновок

Для роботодавця це одна з найризиковіших категорій звільнень.

Будь-яке порушення майже гарантовано призводить до програшу в суді.