Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України, строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі:

• його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
• порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
• у випадках, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу, а саме коли працівник не може продовжувати роботу через переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості, вступ до закладу освіти, неможливість проживання в даній місцевості, підтверджену медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю, догляд за хворим членом сім’ї, відповідно до медичного висновку, або особою з інвалідністю I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом.

Крім того, стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що в зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташовані підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя й здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).