Відповідно до чинного законодавства, існують кілька видів неоплачуваних відпусток з різними максимальними термінами, нагадує Щербина Світлана, Дебет-Кредит:

За згодою сторін на період воєнного стану (без обмеження строку)

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого загальними нормами. Така відпустка надається виключно за добровільним бажанням працівника та за згодою роботодавця.

Обов’язкова відпустка для ВПО та осіб за кордоном (до 90 днів)

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Тривалість такої відпустки не може перевищувати 90 календарних днів за весь період дії воєнного стану. Час перебування у цій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

За сімейними обставинами (до 30 днів на рік)

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, за сімейними обставинами працівнику може надаватися відпустка на термін, обумовлений угодою сторін, але не більше 30 календарних днів на рік (зміни внесено Законом №3494-IX від 22.11.2023).

На час загрози збройної агресії або надзвичайних ситуацій (без обмеження строку)

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації або пандемії, роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Важливо! Час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, наданих за ст. 26 Закону «Про відпустки» (як на 30 днів, так і на час загрози агресії), з 24 грудня 2023 року не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки).

Підсумок:

• Без обмеження строку (за згодою): ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.
• До 90 днів (обов'язково для ВПО/за кордоном): ч. 4 ст. 12 Закону №2136.
• До 30 днів на рік (загальна): ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Висновок: Під час дії воєнного стану максимальний строк відпустки без збереження заробітної плати залежить від підстави її надання: за згодою сторін вона може тривати без обмеження строку до кінця воєнного стану, а для осіб, які виїхали за кордон або мають статус ВПО, — не більше 90 календарних днів.