На прикладі низки практичних ситуацій розглянемо особливості роботи після повернення з військової служби для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Практична ситуація. Працівник підприємства, військовий, який був увільнений від роботи на період проходження військової служби, отримав інвалідність внаслідок поранення та був звільнений з військової служби. Після звільнення з військової служби повернувся до роботи, але за станом здоров’я  не може виконувати свої попередні обов’язки. 

Які гарантії має працівник? Які дії роботодавця?

Необхідно розуміти, що якщо працівнику встановлено інвалідність за рішенням МСЕК, то це не дає право роботодавцю його звільняти, це суперечить вимогам законодавства (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»). Встановлення інвалідності – не підстава для звільнення працівника.

Так, як інвалідність установлено працівникові, з яким уже укладено трудовий договір, то МСЕК за місцем роботи працівника надсилає повідомлення щодо групи інвалідності та її причини відповідно пункту 24 Положення про медико-соціальну експертизу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317. Але і працівник, який отримав інвалідність, також надає всі необхідні документи роботодавцеві.

Висновки МСЕК про умови і характер праці осіб з інвалідністю є обов’язковими для роботодавців. Таким чином, роботодавець зобов’язаний створювати для працівників умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації згідно з вимогами ст. 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та ст. 12 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 170 Кодексу законів про працю, якщо працівник потребує за станом здоров’я надання легшої роботи, то роботодавець повинен перевести такого працівника за його згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. 

Державна служба з питань праці у своєму роз’ясненні також зазначає «..якщо можна установити умови «легшої роботи» у рамках посади, яку обіймає працівник, то йому пропонують залишитися на ній. Якщо ж ні – роботодавець підшукує підходящі вакантні посади та пропонує їх працівнику-особі з інвалідністю…».

Але якщо в рамках посади працівника, роботодавець не може створити умови для працівника, які відповідали б висновкам МСЕК, то відбувається переведення на легшу роботу. Законодавство не визначає способу й порядку, як саме працівник надає згоду на таке переведення. Але пропонуємо наступний варіант:

1. роботодавець письмово пропонує працівнику переведення на легшу роботу;
2. працівник надає письмову згоду на таке переведення, або ж відмову;
3. роботодавець видає наказ про переведення на іншу роботу та ознайомлює з ним працівника.

Важливо! У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку, роботодавець може звільнити такого працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Але перед звільненням за цією підставою роботодавець має дотримати процедуру та виконати усі етапи, описані вище.

Також для працівників з інвалідністю законодавство передбачає можливість встановлення на їх прохання неповного робочого дня або неповного робочого тижня та створення пільгових умов праці. 

Катерина Швець