Переведенням на іншу роботу прийнято вважати доручення працівникові роботи за спеціальністю, кваліфікацією або посадою, не визначеною трудовим договором (п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9).

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено такі види переведення працівників на іншу роботу:

• переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації;
• переведення на роботу на інше підприємство;
• тимчасове переведення на іншу роботу;
• переведення на легшу роботу;
• переведення на роботу в іншу місцевість;

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 32 КЗпП).

Отже, однією із головних вимог при здійсненні кожного з перерахованих видів переведення є згода працівника.

Переведення на іншу роботу, як правило, оформлюється заявою працівника (у випадку, коли його згода є обов'язковою), наказом по підприємству (з обов'язковим ознайомленням працівника з його змістом) і відповідним записом у трудовій книжці (за її наявності).

Детальніше про всі види переведення у наступних матеріалах.

Анна Мілієнко-Самсонова, головний редактор електронної системи "Ок.Кадровик"