На період простою не з вини працівників роботодавець не має права платити їм менше, ніж дві третини тарифної ставки. При цьому закон не передбачає обмежень щодо можливості оплати в більшому розмірі. Колективними договорами можуть бути встановлені більші розміри виплат, проте нерідко такі норми мають рекомендаційний характер для роботодавця.

Простій оплачується не рідше, ніж двічі на місяць, із дотриманням загальних правил щодо строків виплати заробітної плати.