Які є обмеження щодо виплати заробітної плати в натуральній формі

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, заробітна плата працівникам виплачується в грошовій формі. Але як виняток колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати в натуральній формі, зазначає ЛІГА:ЗАКОН
Такий спосіб розрахунків найхарактерніший для сільського, лісового й рибного господарства через збитковість більшості підприємств цих галузей, недостатність обігових коштів, кризу платежів тощо.
Статтею 23 Закону про оплату праці встановлено низку обмежень, які потрібно враховувати при нарахуванні й видачі зарплати в натуральній формі, зокрема:
• виплату зарплати в натуральній формі має бути передбачено колективним договором;
• у натуральній формі може бути виплачено не більше 30 % заробітної плати;
• сума зарплати в натуральній формі повинна бути еквівалентна оплаті праці в грошовому вираженні;
Зверніть увагу. Ціна на продукцію, яка видається як "натуральна" зарплата, не може бути вища собівартості.
• виплату зарплати в натуральній формі може бути передбачено виключно в тих галузях або для тих професій, для яких вона є звичайною або бажаною для працівників;
• продукція, яка видається, не входить до встановленого Постановою КМУ "Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою" від 03.04.93 р. № 244.
Є також інший спосіб, який безпосередньо не належить до виплати зарплати в натуральній формі (на нього не поширюються зазначені вище вимоги), проте він також є негрошовою формою розрахунків з працівниками. Це видача в рахунок заробітної плати промислових товарів і продуктів харчування (як власного виробництва, так і придбаних), надання послуг.
Цей варіант розрахунків фактично є продажем продукції (товарів, послуг) з подальшим зарахуванням заборгованості працівника за такі товари (послуги) в рахунок заборгованості підприємства із зарплати. Таку форму розрахунків спеціально законодавством не передбачено, але й не заборонено. Вона використовується зазвичай як вимушений захід з метою недопущення заборгованості із заробітної плати (лист Мінпраці від 21.12.2001 р. № 18-1249).
Відмінність між вищезазначеними варіантами полягає в тому, що в першому випадку йдеться про "натуральне" (негрошове) нарахування заробітної плати, тоді як другий спосіб зводиться до негрошової форми погашення підприємством заборгованості із зарплати, нарахованої в грошовій формі.
Наприклад, щомісячна видача комбайнеру Іванову І. І. чотирьох центнерів зерна як частини заробітної плати свідчить про застосування першого варіанту – нарахування зарплати в натуральній (негрошовій) формі. А ось якщо Іванов І. І. в рахунок нарахованої заробітної плати за відпрацьований місяць виявить бажання частину належних йому "на руки" грошових коштів взяти двома центнерами зерна, виконуватиметься другий варіант – негрошове погашення заборгованості із нарахованої в грошовій формі зарплати.
Документальне оформлення
Положення щодо порядку формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою та натуральною формами зарплати, цін для нарахування, строків виплати, видів продукції (з урахуванням обмежень, передбачених Постановою № 244) фіксуються в колективному договорі.
Організаційні моменти виплати зарплати в натуральній формі може бути закріплено також у відповідному розділі чинного на підприємстві положення про оплату праці.
Якщо колдоговір на підприємстві не укладено, виплата зарплати в натуральній формі проводиться на підставі заяви працівника й наказу керівника.
ВИСНОВОК:
Виплату заробітної плати в натуральному вигляді має бути передбачено в колективному договорі.
Видача в рахунок заробітної плати промислових товарів і продуктів харчування не є виплатою заробітної плати в натуральній формі.