Згідно з ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Отже, працiвник може укласти трудовий договiр на роботу за сумiсництвом на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, де вiн працює за основним мiсцем роботи. Таке сумiсництво буде вважатися внутрiшнiм сумiсництвом.

Водночас слiд зазначити, що працiвникам, якi виконують на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд зi своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) або обов’язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника.

Законодавством, колективним або трудовим договором можуть вводитися обмеження на роботу за сумiсництвом.