Прийняття на роботу віддаленого працівника відбувається у загальному порядку, визначеному законодавством про працю. Зокрема, працівник має подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи, пояснює Сергій Сільченко, к.ю.н., доцент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Я. Мудрого, керуючий партнер АО «Роланд», для budni.robota.ua

Роботодавець має підготувати письмовий трудовий договір, в якому фіксуються домовленості про умови найму. Для цього можна використовувати Типову форму трудового договору про дистанційну роботи. Далі має бути виданий наказ про прийняття на роботу. Після цього роботодавець повинен направити до податкового органу за місцем своєї реєстрації повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Також до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1. місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку має виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2. права та обов’язки, умови праці;
3. правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
4. проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
5. організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
6. тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
7. процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

За потреби роботодавець має надати працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі.

Інформування працівника та ознайомлення його з локальними нормативними актами роботодавця та іншими документами може здійснюватися як безпосередньо в офісі, так і дистанційно з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.

Чи обов’язково укладати письмовий трудовий договір при віддаленій роботі?

Обов’язкове укладення трудового договору у письмовій формі передбачено ч. 1 ст. 24 КЗпП у багатьох випадках, зокрема при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період його дії сторони можуть за взаємною згодою визначати форму трудового договору, тобто він може бути усним. Проте наявність письмового договору має бути на користь обом його сторонам, оскільки фіксує домовленості і є доказом їх існування.

Які ризики виникають у разі відсутності письмового договору?

Якщо прийняття на роботу віддаленого працівника було оформлено належним чином з виданням наказу та з направленням повідомлення до податкового органу, то сама по собі відсутність письмового трудового договору не свідчить про неоформлені трудові відносини.

Письмовий договір є доказом існування відповідних домовленостей, тому в його укладенні мають бути зацікавлені обидві сторони. У разі виникнення спору такий договір стане письмовим доказом у суді.