Статтею 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) визначено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом № 504.

Отже, працівник, який працює за строковим трудовим договором, має право на відпустку без збереження заробітної плати нарівні із працівниками, які працюють на постійній основі.

Крім того, працівник, який працює з строковим трудовим договором, також має право на відпустки без збереження заробітної плати на підставі частин 3 та 4 статті 12 Закону № 2136.