Загалом нормами статті 22 КЗпП визначено, що необґрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняється, адже Конституцією України встановлено, що всі люди є вільними і рівними у власній гідності та правах, а тому будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Тому при укладенні трудового договору роботодавцю забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну належність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Щодо подання автобіографії, то законодавством не встановлено її єдиної уніфікованої форми для працівника, однак це не позбавляє можливості роботодавця розробити та затвердити бланк такого документа, з типовим переліком питань, на які працівникові необхідно надати відповіді.

Також для уникнення будь-яких непорозумінь з порушеного питання між працівником та роботодавцем останній може чітко визначити перелік документів, які має подавати працівник при прийнятті на роботу та/або вже під час виконання трудової функції, у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ