Трудовим законодавством не передбачено вимог щодо початку або закінчення трудових відносин саме в робочі дні тижня, не встановлено і заборони приймати на роботу або звільняти у вихідний день.

На думку Мінсоцполітики, яку вона виклала  у своєму листі від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134, якщо день звільнення є вихідним як для працівника, так і для підприємства, то роботодавець повинен виконати обов’язок, передбачений ст. 47 КЗпП в останній робочий день працівника. 

Таким чином, якщо сторони вирішили розірвати трудовий договір у вихідний день, то роботодавець:

1) заздалегідь видає наказ (розпорядження) про звільнення працівника бажаною датою, з яким ознайомлює працівника під підпис;

2) в останній робочий день проводить з ним остаточний розрахунок, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми і видає належним чином заповнену трудову книжку та копію наказу про звільнення.

При цьому днем звільнення, відповідно до частини другої статті 241-1 КЗпП, буде останній день, визначений строковим трудовим договором.

Отже всі необхідні розрахунки та оформлення необхідно зробити напередодні дня звільнення, якщо він припадає на вихідний день, в іншому випадку  строковий трудовий договір буде вважатися  як продовжений на невизначений строк згідно ст. 39 КЗпП України.