Стаття 47 Кодексу законів про працю України зобов’язує роботодавця в день звільнення працівника видати йому копію наказу чи розпорядження про звільнення (це стало обов’язковим за будь-яких підстав звільнення з 2021 року), письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, якщо вона зберігається в працівника.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, роботодавець або уповноважений ним орган у день звільнення має видати працівникові трудову книжку з внесеним до неї відповідним записом.

Якщо видача трудової книжки затримується з вини роботодавця, працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважають день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 згаданої Інструкції.