Працівники, трудові обов'язки яких пов'язані з використанням (зберіганням) матеріальних цінностей роботодавця, несуть за них матеріальну відповідальність, нагадує ЛІГА:ЗАКОН

Якщо за результатами інвентаризації було виявлено недостачу або псування матеріальних цінностей, з винних у цьому осіб може бути стягнено матеріальну шкоду.

Порядок стягнення матеріальної шкоди

1. Проведення службового розслідування. Провести його може або інвентаризаційна комісія, або спеціально створена комісія. Комісія отримує письмові пояснення від працівників, які можуть мати відношення до цієї події, вивчає матеріали бухобліку. За результатами розслідування комісія встановлює винних осіб.

2. Визначення розміру шкоди. Розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначають згідно зі ст. 135³ КЗпП. Так, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Водночас у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

3. Стягнення шкоди. Порядок стягнення шкоди залежить від її розміру, наявності укладеного із винними працівниками договору про матеріальну відповідальність тощо.

Варіант 1. Якщо сума відшкодування не перевищує середнього місячного заробітку працівника, у такому випадку сума шкоди утримується із заробітної плати на підставі відповідного наказу керівника.

Утримуючи суму відшкодування із заробітної плати, слід дотримуватись обмежень на розмір відрахувань.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Якщо працівник не погоджується зі стягненням із його заробітної плати матеріальної шкоди, він може звернутися з відповідною заявою до комісії по трудових спорах або до суду.

Варіант 2. Якщо сума відшкодування більше середньомісячного заробітку, роботодавець повинен звернутись до суду (ч. 3 ст. 136 КЗпП).

Зверніть увагу

Строк позовної давності для таких позовів – 1 рік з дня виявлення шкоди (ст. 233 КЗпП).

Днем виявлення шкоди вважають день підписання акта про інвентаризацію.

Водночас, якщо працівник визнає свою вину та готовий до відшкодування матеріальної шкоди, він може зробити це добровільно, написавши відповідну заяву.