Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем — фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець — фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Законодавчо передбачено такі види трудових договорів:

• безстроковий трудовий договір;
• трудовий договір, укладений на визначений строк;
• трудовий договір, укладений на час виконання певної роботи;
• контракт;
• трудовий договір з нефіксованим робочим часом;
• трудовий договір в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин;
• трудовий договір про надомну роботу;
• трудовий договір про дистанційну роботу. 

При цьому визначено дві форми укладення трудового договору:

• усна;
• письмова.

Як правило, трудовий договір укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП).

Додержання письмової форми є обов'язковим:

• при організованому наборі працівників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);
• при укладенні трудового договору з фізичною особою;
• при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
• при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Анна Мілієнко-Самсонова, головний редактор електронної системи "ОК. Кадровик"