Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія у територіальних сервісних центрах МВС .

Термін дії міжнародного посвідчення водія — 3 роки, але не більше строку дії національного посвідчення водія.

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру МВС з наступними документами:

• пред’явити оригінал посвідчення водія адміністратору на місці та надати його копію;
• паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи)
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• фотокартка розміром 3,5х4,5 см на матовому папері;
• платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.

Строк надання послуги:

До 5 робочих днів з дня подання необхідних документів

Адреси усіх сервісних центрів МВС є на сайті hsc.gov.ua у розділі «Контакти».

Національне посвідчення водія, на підставі якого було видано міжнародне, не вилучається. Після перевірки поданих документів посадова особа ТСЦ МВС одразу повертає заявнику національне посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складання іспитів.

Міжнародне посвідчення водія без наявності національного не є дійсним.

Для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:

1. Прізвище

2. Ім’я і по батькові

3. Дата і місце народження

4. Орган, що видав посвідчення

5. Дата і місце видачі посвідчення

6. Дата закінчення дії посвідчення

7. Номер посвідчення

8. Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення

9. Підпис власника

10. Фотографія власника

11. Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій

Національне законодавство визначає додаткові відомості, що вносяться в посвідчення водія, а також його розмір і тип палітурки.

Для участі в міжнародному русі в будь-якому випадку рекомендуємо отримати міжнародне посвідчення водія. 

У разі, якщо ваше посвідчення водія не відповідає чинним міжнародним вимогам, радимо скористатися послугою обміну посвідчення водія у сервісних центрах МВС.

Підстава для відмови в наданні послуги:

• позбавлення права керування транспортним засобом;
• особа перебуває в розшуку;
• посвідчення водія знаходиться в розшуку;
• встановлення факту підробки національного посвідчення водія;
• закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія;
• невідповідність персональних даних заявника.

Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що особи позбавлені права керування транспортними засобами, національне посвідчення водія посадовими особами не повертається, а надсилається до ТСЦ МВС за місцем проживання особи на зберігання до закінчення строку такого позбавлення, про що інформується відповідний територіальний орган Національної поліції.

Постанова Кабінету Міністрів України № 340  від 8 травня 1993 р. «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»

У яких країнах світу можна користуватися національним посвідченням водія, а у яких визнаються лише міжнародні посвідчення водія?

 

Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія (відповідно до Віденської Конвенції про дорожній рух 1968 року). Для участі в міжнародному русі в будь-якому випадку рекомендуємо отримати міжнародне посвідчення водія.

Австрія — 8 листопада 1968р., 11 серпня 1981р. Азербайджан — 3 липня 2002р. Албанія — 29 червня 2000р. Багамські острови — 14 травня 1991р. Бахрейн — 4 травня 1973р. Бельгія — 8 листопада 1968р., 16 листопада 1988р. Білорусь — 8 листопада 1968р., 18 червня 1974р. Болгарія — 8 листопада 1968р. 28 грудня 1978р. Боснія та Герцеговина — 1 вересня 1993р. Бразилія — 8 листопада 1968р. 29 жовтня 1980р. Венесуела (Боліваріанська Республіка) — 8 листопада 1968р. В’єтнам — 20 серп. 2014р. Вірменія — 8 лютого 2005р. Гайана — 31 січня 1973р. Гана — 22 серпня 1969р. Греція — 18 грудня 1986р. Грузія — 23 липня 1993р. Данія — 8 листопада 1968р., 3 листопада 1986р. Демократична Республіка Конго — 25 липня 1977р. Еквадор — 8 листопада 1968р. Естонія — 24 серпня 1992р. Зімбабве — 31 липня 1981р. Ізраїль — 8 листопада 1968р., 11 травня 1971р. Індонезія — 8 листопада 1968р. Ірак — 1 лютого 2017р. Іран (Ісламська Республіка) — 8 листопада 1968р., 21 травня 1976р. Іспанія — 8 листопада 1968 р. Італія — 8 листопада 1968р., 2 жовтня 1996р. Казахстан — 4 квітня 1994р. Катар — 6 березня 2013р. Кенія — 9 вересня 2009р. Киргизстан — 30 серпня 2006р. Колишня Югославська Республіка Македонія — 18 серпня 1993р. Коста-Ріка — 8 листопада 1968р. Кот-Д’івуар — 24 Липня 1985р. Куба — 30 вересня 1977р. Кувейт — 14 березня 1980р. Латвія — 19 жовтня 1992р. Литва — 20 листопада 1991р. Ліберія — 16 вересня 2005р. Люксембург — 8 листопада 1968р., 25 листопада 1975р. Марокко — 29 грудня 1982р. Мексика — 8 листопада 1968р. Монако — 6 червня 1978р. Монголія — 19 грудня 1997р. Нігер — 11 липня 1975р. Нігерія — 18 жовтня 2018р. Нідерланди — 8 листопада 2007р. Німеччина — 8 листопада 1968р., 3 серпня 1978р. Норвегія — 23 грудня 1969р., 1 квітня 1985р. Об’єднані Арабські Емірати — 10 січня 2007р. Пакистан — 19 березня 1986р. Перу — 6 жовтня 2006р. Південна Африка — 1 листопада 1977р. Польща — 8 листопада 1968р., 23 серпня 1984р. Португалія — 8 листопада 1968о., 30 вересня 2010р. Республіка Кабо-Верде — 12 червня 2018р. Республіка Корея — 29 грудня 1969р. Республіка Молдова — 26 травня 1993р. Російська Федерація — 8 листопада 1968р., 7 червня 1974р. Румунія — 8 листопада 1968р., 9 грудня 1980р. Сан — Марино 8 листопада 1968р., 20 липня 1970р. Саудівська Аравія — 12 травня 2016р. Святий Престол — 8 листопада 1968р. Сейшели — 11 квітня 1977р. Сенегал — 16 серпня 1972р. Сербія — 12 бер 2001р. Словаччина — 1 лют 1993р. Словенія — 6 лип. 1992р. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — 8 листопада 1968р., 28 березня 2018р. Таджикистан — 9 березня 1994р. Таїланд — 8 листопада 1968р. Туніс — 5 січня 2004р. Туреччина — 22 січня 2013р. Туркменістан — 14 червня 1993р. Угорщина — 8 листопада 1968р., 16 березня 1976р. Узбекистан — 17 січня 1995р. Україна — 8 листопада 1968р. 12 липня 1974р. Уругвай — 8 квітня 1981р. Філіппіни — 8 листопада 1968 27 грудня 1973р. Фінляндія — 16 грудня 1969р., 1 квітня 1985р. Франція — 8 листопада 1968р., 9 грудня 1971р. Хорватія — 23 Лис 1992р. Центральноафриканська Республіка — 3 лютого 1988р. Чеська Республіка — 2 червня 1993р. Чилі — 8 листопада 1968р. Чорногорія — 23 жовтня 2006р. Швейцарія — 8 листопада 1968р., 11 грудня 1991р. Швеція — 8 листопада 1968р. 25 липня 1985р.

 

Перелік країн, на території яких можна керувати транспортним засобом лише за наявності міжнародного посвідчення водія

(відповідно до Женевської Конвенції про дорожній рух 1949 року)

• Австралія — 7 грудня 1954р.
• Алжир — 16 травня 1963р.
• Аргентина — 25 листопада 1960р.
• Бангладеш — 6 грудня 1978р.
• Барбадос — 5 бер. 1971р.
• Бенін — 5 грудня 1961р.
• Ботсвана — 3 січня 1967р.
• Буркіна-Фасо — 31 серпня 2009р.
• Гаїті — 12 лютого 1958р.
• Гватемала — 10 січня 1962р.
• Домініканська республіка — 19 вересня 1949р., 15 серпня 1957р.
• Єгипет — 19 вересня 1949 р., 28 травня 1957р.
• Індія — 19 вересня 1949р., 9 березня 1962р.
• Ірландія — 31 травня 1962р.
• Ісландія — 22 липня 1983р.
• Йорданія — 14 січня 1960р.
• Камбоджа — 14 березня 1956р.
• Канада — 23 грудня 1965р.
• Кіпр — 6 липня 1962 р.
• Конго — 15 травня 1962р.
• Лаоська Народно-Демократична Республіка — 6 березня 1959р.
• Лесото — 27 вересня 1973р.
• Ліван — 19 вересня 1949р., 2 серпня 1963р.
• Мадагаскар — 27 червня 1962р.
• Малаві — 17 лютого 1965р.
• Малайзія — 10 вересня 1958р.
• Малі — 19 листопада 1962р.
• Мальта — 3 січ. 1966р.
• Намібія — 13 жовтня 1993р.
• Нова Зеландія — 12 лютого 1958р.
• Папуа-Нова Гвінея — 12 лютого 1981р.
• Парагвай — 18 жовтня 1965р.
• Республіка Сьєрра-Леоне — 13 бер. 1962р.
• Руанда — 5 серпня 1964р.
• Сирійська Арабська Республіка — 11 грудня 1953р.
• Сінгапур — 29 листопада 1972р.
• Сполучені Штати Америки — 19 вересня 1949р., 30 серпня 1950р.
• Того — 27 лютого 1962р.
• Тринідад і Тобаго — 8 липня 1964р.
• Уганда — 15 квітня 1965р.
• Фіджі — 31 жовтня 1972р.
• Шрі Ланка — 26 липня 1957р.
• Ямайка — 9 серпня 1963р.
• Японія — 7 серпня 1964р.