Трудові відносини — це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини між працівником і роботодавцем, що виникають на основі укладеного трудового договору.

Трудовий договір — це угода між найманим працівником і роботодавцем. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю, надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Ознаками трудових відносин є:

– праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);

– робоче місце надає роботодавець;

– особа виконує вказівки і розпорядження роботодавця,  підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;

– праця має гарантовану оплату,  виплата заробітної плати здійснюється систематично за процес праці (а не її результат);

– виконання роботи певного виду (трудової функції) за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»

– відносини укладені на невизначений час;

– трудова діяльність відбувається, як правило, в складі трудового колективу;

– виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;

– встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;

– застосування заходів дисциплінарної відповідальності;

– забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

–  дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Ці критерії послідовно застосовує Верховний Суд у численних справах щодо встановлення трудових відносин за наявності укладених цивільно – правових договорів (постанови від 14.05.2020, 09.07.2020 у справі №821/851/17, від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а, від 10.01.2024 року у справі №560/975/19 та інші).

Працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

• регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
• нормований робочий час
• лікарняні
• оплачувані вихідні й відпустки
• захист від незаконного звільнення

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.